Головна Фотоархів Виставки Тексти Про проєкт Контакти EN
  • Головна
  • Фотоархів
  • Виставки
  • Тексти
  • Про проєкт
  • Контакти
  • English

Фотоархів проєкту

Фільтри

роки

1942
1943
1944
1945
1946
недатовані

місця походження

Дніпропетровська область
Донецька область
Житомирська область
Запорізька область
Кіровоградська область
Київська область
Крим
Луганська область
Миколаївська область
Полтавська область
Сумська область
Тернопільська область
Харківська область
Херсонська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернігівська область
місце невстановлене

місця праці

Баварія
Баден-Вюртемберг
Берлін
Бранденбург
Гамбург
Гессен
Мекленбург-Передня Померанія
Нижня Саксонія
Північний Рейн-Вестфалія
Рейнланд-Пфальц
Саксонія
Саксонія-Ангальт
Тюрінгія
Шлезвіг-Гольштейн
Австрія
на території сучасної Польщі
Румунія
Франція
місце невстановлене

ключові слова

жінки
чоловіки
діти
групове фото
підписані на звороті
нашивки OST
нашивки P
реєстраційна картка
народне вбрання
музичні інструменти
з печаткою

фотоархіви

фотоархів Антоніни Кейс
фотоархів Ганни Коваленко
фотоальбом Марії Зайцевої
фотоархів Галини Кирильченко
фотоархів Петра Химича
фотоархів Василя Удовиченка
фотоархів Ніни Сови
фотоархів Наталії Лахно
фотоархів Надії Мельниченко
фотоархів Людмили Рембалович
фотоархів Івана Полоза
фотоархів Галини Луценко
фотоархів Ольги Листової
фотоархів Марфи і Катерини Гусаків
фотоархів Сані Даценко
фотоархів Ольги Лебідь
фотоархів Анни Рютіної
фотоархів Катерини Бугаєнко
фотоархів Анни Фесенко
фотоархів Ніни Кривко

колекції

колекція ГО “Після тиші”
колекція Андрія Достлєва
колекція Тетяни Пастушенко
колекція Дениса Шаталова
Показати весь архів без фільтрів
Неідентифіковані примусові робітниці у стилізованому народному вбранні
—
Берлін, район Штегліц
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_1
Печатка:
                            GEISELER & MANECKE, BLN-STEGLITZ SCHLOßSTR. 81, FO [...] 72 2761 
Неідентифікована примусова робітниця
—
Берлін, район Штегліц
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_2
Неідентифікована примусова робітниця у стилізованому народному вбранні
—
Берлін, район Штегліц
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_3
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Берлін, район Штегліц
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_4
Неідентифікована примусова робітниця та робітник
—
Берлін, район Штегліц
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_5
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
Берлін, район Штегліц
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_6
Неідентифікована примусова робітниця у стилізованому народному вбранні за столиком
—
Берлін, район Штегліц
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_7
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Берлін, район Штегліц
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_8
Неідентифікована примусова робітниця у стилізованому народному вбранні за столиком
—
Берлін, район Штегліц
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_9
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_12
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_13
Напис на звороті:
                            Дару фото дла згатки дорогій подрузі Тосі от Анні
                        
Примусова робітниця Раїса Христоєва з нашивкою "OST" на жакеті
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_15
Напис на звороті:
                            Раиса Христоева
                        
Неідентифіковані примусові робітниці (крайня праворуч Раїса Христоєва)
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_16
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_17
Частина напису на звороті нерозбірлива:
                            42, О 33
                        
Примусова робітниця Анна Козел
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_18
Напис на звороті:
                            Anna Kosel
                            Photo Dud[...] Ausd
                            12 [...] 1944
                            NO 5
                        
Неідентифіковані примусові робітники з нашивками "OST"
—
Нідерблєхер, земля Північний Рейн-Вестфалія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_20
Напис на звороті:
                            Wolodimir Putiato
                            b\ Josef Schmitz Kump
                            post. Niederblecher 
                            [...] b\ Opladen

                            [...] Чуйко Галя
                            [...]
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_21
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_22
Напис на звороті:
                            На довгую пам'ять дорогому і рідному татові від твоєї дочки Пави [напис уривається через обрізаний край фотографії] 44 року
                        
Олівцем:
OST 10 0
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_23
Напис на звороті:
                            На довгу згадку землякові Петі Химичу від Галі Хребінюк [напис замальовано фіолетовими чорнилами] 1943 року 2/ VII
                        

Напис адресовано Петру Химичу. Він народився у 1922 році в селі Мельники Чигиринського району на Черкащині. У 1943-1945 роках перебував на примусових роботах у містах Мюнхен та Грюнвальд, земля Баварія. Його подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітники з нашивкою "OST"
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_24
Напис на звороті:
                            На довгою память земляку Павлуши во время перебування в германии 
Другу Павлуши от друга Ивана на вспоминания нашей дружбы
15 V 44 г.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Целла-Меліс, земля Тюрінгія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_25
Напис на звороті:
                            На пам'ять Зіні від Галі під час перебування в Германії в городі Целемеліс. 
Зіна + Галя = друзя
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
Чернігівка, Солонянський район, Дніпропетровська область
Швебіш Гмюнд, земля Баден-Вюртемберг
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_26
Напис на звороті:
                            На память Шуре Литовченко от Дуси Марковой
Шура!
Вспомни меня когда будешь далеко
Вспомни меня на родной стороне
Вспомни того, кто был с тобой вместе
И кто был другом тебе. 
Германия. 19.12.43 г.
                        

Авторка напису – Євдокія Маркова. Вона народилася у 1913 році в місті Смоленськ у Росії. Напис адресований Олександрі Литовченко. Вона народилася у 1918 році в селі Чернігівка Солонянського району на Дніпропетровщині. Обидві жінки були примусовими робітницями у місті Швебіш Гмюнд, земля Баден-Вюpтемберг.
Портрет неідентифікованої примусової робітниці
—
Пфорцгайм, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_27
Напис на звороті:
                            1/X - 44 р. 
На щиру й не забутню пам'ять 
любій подрузі [...] від Моті
час переживання 
німеччині
городі Pforzheim
                        
Примусовий робітник Степан Різун з нашивкою "OST"
Дніпропетровська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_29
Степан Різун (1922–2000) в повоєнні часи працював на одній з шахт у Кривому Розі на Дніпропетровщині, де травмувався — втратив вухо.
Портрет примусової робітниці Надії Нерушак
—
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_32
Напис на звороті:
                            Германия
                            1942 год
                            Напамять рідним з тяжкої неволі
                        

Надія Нерушак народилася у 1921 році в містечку Христинівка на Черкащині. Закінчила 10 класів, працювала рахівницею на місцевій залізничній станції. 28 березня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до містечка Шайдегг у землі Баварія, де працювала в спершу у фермерському господарстві Йоганна Штокляузера, а потім - Фіделя Мангольда. 1 травня 1945 року звільнена французькою армією. Наступного місяця її передали радянській стороні, після чого пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі НКВС № 253 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл повернутися додому. У листопаді-грудні 1946 року пройшла повторну перевірку, на той час працювала картотетчицею у Христинівській райзаготконторі. Подальша доля невідома.
Надія Нерушак (ліворуч) та неідентифікована примусова робітниця
—
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_33
Напис на звороті:
                            На доброю і довгою память дорогим родітелям от вашої дочки Наді, під ча мого перебуваннь в Німеччині
15/XI - 42 р. 
[підпис]

Пишіть не забувайте, дуже скучаю за вами, помру з скуки. Прошу ваші фото.
                        

Надія Нерушак народилася у 1921 році в містечку Христинівка на Черкащині. Закінчила 10 класів, працювала рахівницею на місцевій залізничній станції. 28 березня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до містечка Шайдегг у землі Баварія, де працювала в спершу у фермерському господарстві Йоганна Штокляузера, а потім - Фіделя Мангольда. 1 травня 1945 року звільнена французькою армією. Наступного місяця її передали радянській стороні, після чого пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі НКВС № 253 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл повернутися додому. У листопаді-грудні 1946 року пройшла повторну перевірку, на той час працювала картотетчицею у Христинівській райзаготконторі. Подальша доля невідома.
Надія Нерушак (у другому ряду праворуч) серед інших примусових робітниць
—
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_34
Напис на звороті:
1942 рік
                            Німеччина
                        

Надія Нерушак народилася у 1921 році в містечку Христинівка на Черкащині. Закінчила 10 класів, працювала рахівницею на місцевій залізничній станції. 28 березня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до містечка Шайдегг у землі Баварія, де працювала в спершу у фермерському господарстві Йоганна Штокляузера, а потім - Фіделя Мангольда. 1 травня 1945 року звільнена французькою армією. Наступного місяця її передали радянській стороні, після чого пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі НКВС № 253 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл повернутися додому. У листопаді-грудні 1946 року пройшла повторну перевірку, на той час працювала картотетчицею у Христинівській райзаготконторі. Подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітники з нашивкою "OST"
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_35
Напис на звороті:
22 VII - 43 року. 
                            На згадку мамаші й папаші і систрі
                            На згадку від сина Васілія під час перебування в германії
                        
Дві неідентифіковані примусові робітниці та Ганна Артюх (перша ліворуч), якій адресований напис на звороті
село Курінька, Чорнухинський район, Полтавська область
Мюнхен, земля Баварія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_36
Напис на звороті:
На довгу і незабутню згадку своїй вірній, любій і повік незабутній подрузі Артюх Галі від Артюх Мані під час перебування трудного періоду в Німеччині. Баварська обл. г. Мюнхен ст. Пасінг
                            Галиночко!
                            У мене є прохання, 
                            Яке ти помни назавжли
                            Якщо останешся ти жива,
                            То мамі фото повези. 
                            Бажаю буть тобі щасливій
                            Бажаю гордощів не знать.
                            Бажаю буть усім любимой
                            Прошу й мене не забувать
                            Галя + Маня = вічні друзі
                            Храни і помни. [підпис]
                            5/VIII-43 р.
                        

Ганна Артюх народилася у 1924 році в селі Курінька Чорнухинського району на Полтавщині. У 1942 – 1945 роках перебувала на примусових роботах у містах Мюнхен та Шонгау, земля Баварія. Подальша доля не відома.

Авторка підпису – Марія Артюх. Народилася у 1925 році в тому ж селі Курінька. У 1942 – 1945 роках перебувала на примусових роботах у Мюнхені. У 1944 році вийла заміж за примусового робітника Петра Миколюка, і наступного року у них народився син Петро. Подальша доля не відома.
Фото на документ примусового робітника Миколи Ріпенецького з нашивкою "OST"
село Руда, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_37
Напис на звороті:
На вічною спогад Ріпенецький
                            Микола [...]
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Примусові робітники: Микола Ріпенецький (у центрі) з друзями Ареоном Фльорком (ліворуч) і Феодосієм Безвушком (праворуч)
село Руда, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область
Хемніц, земля Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_38
Напис на звороті:
На фото снято трі друзя с Ориніна
                            Ріпенецькій микола 50 р. 
                            с Кізя
                            1 Безвушко Феодосій Он. 42 р. 
                            2 Фльорко Ареон Ст. 47 р. 
                            Город Хемніц
                            Германія
                            5-6-43 р. 
                            [підпис] [підпис]
                            На спогад вам мойі рідні Мануся і Толичку
                            твій чоловічок і татус[ь]о
                            Рипінецький Коля
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Портрет примусового робітника Миколи Литвиненка
село Бацмани, Роменський район, Сумська область
Гальбе, земля Бранденбург
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_39
Напис на звороті:
На довгую і добрую пам'ять дорогій сестрі Олі, під час перебування в Германії в 1944 р. від брата, Колі Литвиненка
                            18/II - 44 року.
                        

Микола Литвиненко народився у 1925 році в селі Бацмани Роменського району на Сумщині. Перебував на примусових роботах у місті Гальбе, земля Бранденбург. Після війни в МДБ підозрювали, що він "поступив у німецьку табірну поліцію, мав зброю", проте не змогли знайти доказів його провини. Проживав у рідному селі, працював вчителем праці у місцевій школі. Помер у 1998 році.
Портрет примусового робітника Володимира Німченка
село Бацмани, Роменський район, Сумська область
Гальбе, земля Бранденбург
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_40
Напис на звороті:
На довгую і доброю пам'ять Колі Литвиненку від друга Володі Німченка під час перебування в Німеччині в годи войни в 1944 р.
                            17 марта 1944 р.
                        

Володимир Німченко народився у 1926 році в селі Бацмани Роменського району на Сумщині. Перебував на примусових роботах у місті Гальбе, земля Бранденбург. Подальша доля не відома.
Портрет примусового робітника Івана Барабаша
село В'юнне, Роменський район, Сумська область
Гальбе, земля Бранденбург
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_41
Напис на звороті:
На згадку Колі Литвиненко від Вані Барабаш під час життя в Німеччині в Гальбе 
                            17 березня 1944 року
                            Згадай ті веселі дні. Згадай те життя. Згадай, незабудь друга
                            уроженець хутора Вюння
                            [підпис]
                        

Іван Барабаш народився у 1924 році в селі В'юнне Роменського району на Сумщині. Перебував на примусових роботах у місті Гальбе, земля Бранденбург. Подальша доля не відома.
Портрет примусової робітниці Ганни Вигонської
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_42
Напис на звороті:
На довгую незабутню пам'ять Колі Літвіненко від знакомої подруги Ані Вигонської. В час переживання в Німеччині в селі [...]
                            14/I - 45 р. 
                            [підпис]
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_43
Неідентифіковані примусова робітниця та робітник
село Крученець, Черняхівський район, Житомирська область
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_44
Напис на звороті:
На довгую незабутную память дорогій подрузі Мілі від подруги Мусі. В часи перебування в Германії
                            12.VII-1943 р. 
                            с. Крученець
                            Міля
                            Быть может волны света 
                            Умчат меня куда нибудь 
                            Тогда проща[й] страна от [...]
                            На память слово незабудь
                            Муся
                        
Неідентифікований примусовий робітник з нашивкою "OST"
—
Міхендорф, земля Бранденбург
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_45
Напис на звороті:
Коли ти будеш дуже далеко і горе спідкає тебе, то знай шо єсть брат на світі що щиро [...]
                            на довгу і не забудду [...] під час перебування в Геранії в селі Міхендорф від брата Захарія 
                            9/I- 1944 року
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Мюнхен, земля Баварія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_46
Напис на звороті:
На довгу незебутню пам'ять своєму братусі Кості від сестри Федосі
                            Дарю фото-картку, під час перебування в Германії в г. Мюнхені 28/VII-44 року
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_47
Напис на звороті:
Память с подруг під час нашого молодого лагерного житя Варя. М. Ковалиха Ліда Маруся і Наді
                            Фото це візьми у руки і вспомни 
                            Наші запроволочне германське життя.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники з нашивками "OST"
—
Філлінген-Швеннінген, земля Баден-Вюртемберг
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_48
Напис на звороті:
На долгую и вечную память Нюси Деминой от Гали Шапи во время перебывания в Германии в городе Швенинген 
                            работаю на фабрике "Schpek"
                            это все с нашей фабрики
                            21/VII - 1943 г. Галя + Нюся = подруги
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_49
Напис на звороті:
На довгу й щиру память Наді Сав. від Дуні Мартиненко в час перебування совмісного життя в Германіїї
                            3.2.45 р.
                        
Примусова робітниця Софія Шкляр у стилізованому вбранні
—
Білефельд, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_50
Напис на звороті:
На довгу не забутьню память своей подруги або землячке Цертій Нелі од твоей землячки - подруги Шкляр Соні під час перебування у Германій г. Білефельд 19/VI 44
                            Храни не тіряй 
                            люби не забувай і споминай нашу одиноку не щасну жізнь на чужині в далені від рідної України 
                            широкого буйного Дніпра
                            [підпис]
                        
Примусова робітниця Анна Смаглій
село Криволука, Чортківський район, Тернопільська область
Берлін
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_51
Напис на звороті:
Найдорощі Товаришці на пам'ять від Смаглій Анна
                            Берлін
                            12/9 43 р.
                        

Анна Смаглій народилася у 1923 році в селі Криволука Чортківського району на Тернопільщині. Примусова робітниця концерну Сіменс у Берліні. Подальша доля не відома.
Неідентифікований примусовий робітник з нашивкою "OST" та біркою з цифрою 9
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_52
Неідентифіковані примусові робітниці у фотостудії
—
Берлін—Гамбург
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_54
Напис на звороті:
Незнаем мы как наша жизнь продлится какой дальнейшей наш путь пусть этот образ молчаливий о мне напомнит что небудь
                            25/VII 43 г.
                            Напам'ять Кате от сестры Нины
                            Berlin - Hamburg
                        
Неідентифіковані примусові робітниці у вишитих сорочках
—
Нойгауз, земля Баварія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_56
Напис на звороті:
На память дорогой Женичке от ее Томки во время перебывания в Германии. Везде хожу, везде гуляю 
                            Везде мне скучно без тебя 
                            Тебя я часто вспонимаю 
                            И не забуду никогда 
                            Нойгауз 10/XII - 44 г.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_57
Напис на звороті:
На память Шури от Оли
                            24/VI 44 г. 
                        
Примусова робітниця Тетяна Чоловська
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_58
Напис на звороті:
На долгую и добрую память Нелічке от твоего друга Тани Чоловской в годы переживания в Германи 20/VIII - 44 г. 
                        
Дві неідентифіковані примусові робітниці та Олександра Ганжа (в центрі)
село Святилівка, Кременчуцький район, Полтавська область
Нідер-Рамштадт, земля Гессен
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_59
Напис на звороті:
На пам'ять фото знакомому другу Прокофію під час перебування в Германії в городі Nideramschtadi
                            від знакомої Шури Ганжі
                        

Олександра Ганжа народилася у 1923 році в селі Святилівка Кременчуцького району на Полтавщині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у місті Нідер-Рамштадт, земля Гессен. Після звільнення армією США і проходження так званої фільтрації у таборі НКВС №232 у Франкфурті-на-Одері повернулася додому. Проживала в рідному селі, працювала спершу у колгоспі, а потім — кухаркою та санітаркою у місцевій лікарні. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Бурбига. Померла у 1981 році.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_60
Напис на звороті:
23-7-1945
                            в 8 30 хв. веч[...]
                        
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST"
—
Міхельштадт, земля Гессен
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_61
Напис на звороті:
На довгу й незабутню пам'ять Прокопу від Олі під час перебування в Германії в городі Miche[...]di
                            14/ [...] 44 р. 
                            Живи как птичка полевая, храны спокойствие свое жывы ты 
                            в жизни бед незная
                            [...]
                        
Печатка:
Busch
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники з нашивками "OST" і з музичними інструментами
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_62
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_63
Напис на звороті:
На згадку Каті від Тані в час перебування в Німеччині 43 р. 
                            Катя, коли любиш то храни, а не любиш то порви
                            20/XI-43 р. 
                        
Портрет примусової робітниці Антоніни Кейс з нашивкою "OST"
Краматорськ, Донецька область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_64
Антоніна Кейс народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусові робітниці Марія Горбатенко (ліворуч) та Антоніна Кейс (праворуч)
Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_65
Напис на звороті:
Милая Рая!!! 
                            Смотри на копию и вспоминай оригинал.
                            Раи от Муси Г. во время жизни в Германии. 
                            Hann-Münden
                            19/II-43 г.
                        

Марія Горбатенко народилася у 1923 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942 – 1944 роках була примусовою робітницею у механічних майстернях К. & Ф. Брюггеманнів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.

Антоніна Кейс народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусові робітниці Антоніна Кейс (ліворуч) та Марія Горбатенко (праворуч)
Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_66
Печатка:
Foto-Teuteberg-Hann-Münden
                        

Марія Горбатенко народилася у 1923 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942 – 1944 роках була примусовою робітницею у механічних майстернях К. & Ф. Брюггеманнів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.

Антоніна Кейс народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусова робітниця Марія Горбатенко
Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_67
Напис на звороті:
Hann-Münden 19/II-43 г. 11 ч. вечера.
                            Тосик!!!
                            Пишу не для мгновенной славы, для развлеченья, для забавы, - для милых искренних друзей, для памяти прошедших дней. 
                            Храни и помни!!! 
                            Тоси Кейс от Муси Горбатенко
                        

Марія Горбатенко народилася у 1923 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1944 роках була примусовою робітницею у механічних майстернях К. & Ф. Брюггеманнів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
Макіївка, Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_68
Напис на звороті:
18.7.44 г.
                            Милой, никогда незабываемой подруге Тоне от "дочери" Лидии. Помни, не забудь, кто больше всех был для тебя другом и больше всех любил тебя. 
                            18 лет. Германия
                        

Ймовірна авторка напису — Лідія Клопова. Вона народилася у 1922 році в місті Макіївка на Донеччині. У 1942 – 1945 роках була примусовою робітницею на деревообробній фабриці Отто Гедрата у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
Макіївка, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_69
Напис на звороті:
23.4.44.
                            Германия.
                            Hann Münden.
                            19 лет. 
                            Дорогой "мамусе" от "дочери" Лидии. Помни и не забывай свою "дочь".
                            17.7.44 г.
                            Ганн-Мюнден.
                        
Печатка:
Foto-Teuteberg-Hann-Münden
                        

Ймовірна авторка напису — Лідія Клопова. Вона народилася у 1922 році в місті Макіївка на Донеччині. У 1942 – 1945 роках була примусовою робітницею на деревообробній фабриці Отто Гедрата у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
Макіївка, Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_70
Напис на звороті:
На вечную память дорогой и милой соседушке 
                            Тосику Кейс от Лидии К., в дни нашей совмесной 
                            жизни и дружбы в Германии
                            Кроша! 
                            Помни обо мне всегда. 
                            Твой [...]
                            1.12.43 г.
                            Ганн-Мюнден.
                        
Печатка:
Foto-Teuteberg-Hann-Münden
                        

Ймовірна авторка напису — Лідія Клопова. Вона народилася у 1922 році в місті Макіївка на Донеччині. У 1942 – 1945 роках була примусовою робітницею на деревообробній фабриці Отто Гедрата у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Примусова робітниця Наталія Карпенко
Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_71
Напис на звороті:
На довгую и добрую память милой сестрички Тони Кейс от сестры Таси К.
                            В дни тяжолой жизни в Германии.
                            Взгляни и вспомни обо мне.
                            Германия. 
                            Ганн-Мюнден.
                            19.11.43 г. [підпис]
                            Память.
                        

Наталія Карпенко народилася у 1922 році в Краматорську на Донеччині. Закінчила 7 класів. Улітку 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до землі Нижня Саксонія: спершу до Ганновера, а потім — у Ганн.Мюнден. Там працювала на ткацькій фабриці Брюггеманнів. Жила в таборі поблизу фабрики. Після завершення війни вона повернулася до Краматорська, а у 1946 році переїхала до міста Кам'янка-Бузька на Львівщині. У 1991 році репатріювалася до Ізраїлю. На початку 2000-х років вона поділилася спогадами, а також кількома фото з істориком Гюнтером Зідбюргером, який досліджував історію примусової праці в районі Геттінгену.

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Примусова робітниця Наталія Карпенко
Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_72
Напис на звороті:
Милая сестричка Тоничка!!!
                            Пусть эти мертвые черты
                            Напомнят что нибудь живое. 
                            Тоня!
                            Помни и незабывай нашу совместную жизнь в Германии.
                            Сестрички Тони от Таси Карпенко.
                            Ганн-Мюнден.
                            30.1.1944 г. [підпис]
                        
Печатка:
Foto-Teuteberg-Hann-Münden
                        

Наталія Карпенко народилася у 1922 році в Краматорську на Донеччині. Закінчила 7 класів. Улітку 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до землі Нижня Саксонія: спершу до Ганновера, а потім — у Ганн.Мюнден. Там працювала на ткацькій фабриці Брюггеманнів. Жила в таборі поблизу фабрики. Після завершення війни вона повернулася до Краматорська, а у 1946 році переїхала до міста Кам'янка-Бузька на Львівщині. У 1991 році репатріювалася до Ізраїлю. На початку 2000-х років вона поділилася спогадами, а також кількома фото з істориком Гюнтером Зідбюргером, який досліджував історію примусової праці в районі Геттінгену.

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Неідентифіковані примусові робітниці
Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_73
Напис на звороті:
На долгую добрую память милой Тоничке
                            от Раи
                            Пусть этот мертвый отпичаток
                            Напомнит в дальшем обо мне.
                            24.11.43 год
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Неідентифіковані примусові робітниці
Дружківка і Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_74
Напис на звороті:
На долгое воспоминание дорогой Тоси Кейс
                            от Лили Флорищевской 
                            Тося! Пусть этот мертвый отпечаток напомнит обо мне и о нашей совместной жизни в Германии. 
                            24.11.43 г.
                            Ганн-Мюнден.
                            Лиля Ф.
                        
Печатка:
Foto-Teuteberg-Hann-Münden
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.

Авторка напису — Лілія Флорищевська. Вона народилася у 1925 році в місті Дружківка на Донеччині. У 1943–1944 роках була примусовою робітницею у механічних майстернях К. & Ф. Брюггеманнів. Подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_75
Напис на звороті:
Милая Тосичка
                            Дарю тебе на долгую и добрую память свою фото. 
                            Тосичка 
                            Не в шумной беседе друзья познаються
                            они познаються бедой
                            Коль горе настанет и слезы польються. Тот друг кто поможет тебе
                            пережывания
                            тяжолые дни в Германии 
                            18/II-1943
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
Краматорськ і Лиман, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_76
Напис на звороті:
Милый Тосик!!!
                            Дарю тебе это фото на долгое воспоминание обо мне во время тяжелой жизни в Германии. 
                            г. Ганн-Мюнден
                            31/VII-44 г.
                            С. Зоя С.
                        
Печатка:
Foto-Teuteberg-Hann-Münden
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.

Ймовірно авторка напису — Зоя Сальникова. Вона народилася у 1925 році в місті Лиман на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на абразивному заводі К. Ф. Шрьодера. Подальша доля не відома.
Примусова робітниця Ірина Янковська
Харків
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_77
Напис на звороті:
Германия
                            Милый Тосик!!!
                            Дарю тебе фото для вспоминаний обо мне как жили мы в Германии "прекрасной жизнью"
                            эта рожа бегемота тебе напомнить кое-что
                            Но это все шутки
                            24/XI-43 г. Hann-Münden
                            Ира Янковская 
                            19 лет от роду.                             
                        

Ірина Янковська народилася у 1925 році в місті Харків. У 1944 – 1945 роках була примусовою робітницею на деревообробній фабриці Отто Гедрата. Подальша доля не відома.

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_78
Напис на звороті:
На память дорогой Тони от ее подруги Полины 
                            в дни пробывания в Германии. 
                            3/VII-43 г.                           
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Примусова робітниця Любов Кейс
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_79
Напис на звороті:
Период жизни в Германии /Люба/
                            25/VI-43 г.
                            На добрую память незабываемой подруге 
                            Антонине Кейс
                            от Любушке Кейс
                            25/VI-43 г.                          
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_80
Напис на звороті:
Напамять Тони от Пети
                            20.8.44                        
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
село Кейбалівка, Пирятинський (нині Лубенський) район, Полтавська область
Грос-Герау, земля Гессен
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_81
Напис на звороті:
На долгую добрую память
                            дорогой и никогда не забиваемой
                            подруге и сестрице Тони Кейс
                            от Нади Иващенко во время
                            перебывания в Германии в пригородке 
                            Gross-Gross Gerau
                            9.VI-1943 г.                     
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942–1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Подальша доля не відома.

Надія Іващенко народилася у 1921 році в селі Кейбалівка Пирятинського (нині Лубенського) району на Полтавщині, проживала у Краматорську. У 1942-1945 роках – примусова робітниця на пресово-штампувальному заводі Якоба Фаульштро у місті Гросс-Герау, земля Гессен. Її подальша доля невідома.
Частково ідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
Чернігівська, Черкаська, Полтавська області
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_82
Напис на звороті:
[...] Пріська, - Костриця Ганна,- [...] Ганна, - Бригінець Устя, - Манжала Катя, - Джун Катя, -Передерій Дуня, - Вирвикишка Паша, -
                            Щерба Пріська, - Проказа Марія, - Моцна Ганна, - Іщенко Ганна, - Ридван Марія,
                            Островська Марія, Чорногор Вера, Пелепенко Оксеня, Максютенко Марія,
                            Опанасенко Саша, Шостак Ганна, Велігорська Марфа.                     
                        

Крайня ліворуч у першому ряду – Олександра Опанасенко. Вона народилася у 1925 році в селі Бригинці Козелецького району на Чернігівщині.
Третя ліворуч у другому ряду – Марія Островська. Вона народилася у 1921 році в місті Золотоноша на Черкащині.
Крайня праворуч у другому ряду – Марія Максютенко. Вона народилася у 1918 році в селі Жабки Миргородського району на Полтавщині.
Третя праворуч у другому ряду – Віра Чорногор. Вона народилася у 1923 році в місті Золотоноша на Черкащині.
Друга ліворуч у третьому ряду – Галина Костриця. Вона народилася у 1924 році в селі Вільхи Золотоніського району на Черкащині.
Третя праворуч у третьому ряду – Єфросинія Щерба. Вона народилася у 1917 році в селі Жабки Миргородського району на Полтавщині.
Крайня праворуч у третьому ряду – Ганна Іщенко.
Друга ліворуч у четвертому ряду – Катерина Джунь. Вона народилася у 1924 році в місті Миргород на Полтавщині.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_83
Напис на звороті:
23/V 1943 року
                            од. М. Костриці до Галі
                            на довгу згадку тобі
                            сестричко під час перебування в чужій стороні Германія
                            Дарю тобі карточку прошу її не рвать
                            вона тебе научить
                            мене вспоминать 
                            Звиняй що погано вийшли               
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Егель
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_84
Напис на звороті:
27/VI 1943 року Город Егель
                            На пам'ять Галі С. од Марусі І. 
                            На довгу згадку тобі моя сестричко під час перебування в неволі.             
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
село Кут, Новогород-Сіверський район, Чернігівська область; село Гостроподолянське, Скадовський район, Херсонська область
Фульда, земля Гессен
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_85
Напис на звороті:
4/V-44 года
                            На долгую и добрую память
                            другу Коли Дубовик от Маруси
                            во время переживания в Германии г. Фульда
                            Коля!
                            Може десь в долини жить 
                            придется куди доля закине не знаю то прошу
                            я тебе не забувати мене
                            щиро-щиро тебе я прохаю.
                            Коля! лучше в вспомнить, чем
                            посмотреть потом вспомнить
                            Коля когда любиш, то храни, а не любиш
                            возврати
                            4/V-44 г. Гришкова Маруся           
                        

Авторка напису — Марія Гришкова. Народилася у 1921 році в селі Кут Новогород-Сіверського району на Чернігівщині. Напис адресовано Миколі Дубовику. Народився у 1923 році в місті Севастополь у Криму, проживав у селі Гостроподолянське Скадовського району на Херсонщині. Обоє працювали на заводі з виробництва автомобільних шин у місті Фульда, земля Гессен.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_86

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Примусові робітниці Марія Кошулько (ліворуч) та Марія Боровик (праворуч)
село Недогарки, Градизький (Кременчуцький) район, Полтавська область
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_87
Напис на звороті:
Напамять дорогій подрузі Коваленко Галі від Коschuлько Марусі під час перебування в Германії.
                            Хоч роки і пройдуть і час промине ти глянеш на фото
                            згадаєш мене. 
                            Дарувала в неділю в 12 часов дня 7 листопада 1943 року. Галя+Маруся = друзя        
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Варвара Шульга (ліворуч) та неідентифікована примусова робітниця
—
Фуртванген, земля Баден-Вюpтемберг
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_88
Напис на звороті:
На довгую пам['ять] Галі Коваленко від Варі Шульги.
                            Дарила 16/V-45 р. в час перебування у Германії в городі Фуртвангені. 
                            Галя, хоч роки і пройдуть і час промине, глянеш на фото, то згадаєш мене, як вмісті горювали. 
                            Варя + Галя друззя      
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Ганна Коваленко (третя праворуч у другому ряду) серед інших примусових робітниць
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_89

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Неідентифіковані примусові робітниці. Авторка напису на звороті – Євдокія Башлай.
село Артелярщина, Зінківський район, Полтавська область
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_90
Напис на звороті:
5/VIII-45 року
                            подрузі Галі Коваленко від подруги Дусі Башлай.      
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Неідентифіковані примусові робітниці. Авторка напису на звороті – Марія Одиниця.
село Пірки, Зіньківський район, Полтавська область
Фуртванген, земля Баден-Вюpтемберг
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_91
Напис на звороті:
На довгу і ніколи незабутнью пам'ять подрузі Галі від Марусі Одиниці. Під час перебування в Германії в городі Фуртвангені в 1945 р. 
                            На спогад тобі я дарую, як зорі на небі зійшли, щоб знала ти Галю, де роки квітучі пройшли. 
                            Полтавська область
                            Зінківський район 5/III-45 р.
                            село Пірки
                            Одиниця Маруся Петровна.
                            Коли любиш, то храни, а не любиш то назад
                            Маруся Галі.     
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники на могилі
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_92

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Примусова робітниця Марія Вдовенко
село Велика Яблунівка, Смілянський район, Київська область (нині Черкаський район, Черкаська область)
Фуртванген, земля Баден-Вюpтемберг
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_93
Напис на звороті:
На пам'ять свої любі подрузі Коваленко Галі від Вдовенко Марусі 9/IV-45 р. 
                            Київська область
                            Смілянський район
                            село Велика Яблунівка 
                            Вдовенко Маруся
                            Галя + Маруся друзья 
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Примусові робітниці Ганна Коваленко та Марфа Романенко (праворуч)
села Пухальщина і Недогарки, Градизький (Кременчуцький) район, Полтавська область
Фуртванген, земля Баден-Вюpтемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_94
Напис на звороті:
На довгу і щиру згадку своїй дорогій подрузі Коваленко Галоці!!! від Романенко Марфуші! під час перебування в германії в городі Фуртванкені. Дарила 14/V-44 р. 
                            Галочко!!! Єслі жизнь моя продолжіться, не забуду я тібя, в жизні можіть всьо случіться, не забувай і ти міня. Галя!..
                            Дарю тобі фото
                            прошу його храніть 
                            оно тібе науче как друг друга незабуть
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Євдокія Глушко (крайня справа) та неідентифіковані примусові робітниці
села Пухальщина і Горішні Плавні, Градизький (Кременчуцький) район, Полтавська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_95
Напис на звороті:
Напамять подрузі Коваленко Галі від Глушко Дуні дарила в час перебування в германії
                            поважаїш храни ни поважаїш поверни ІІ/V 1944 р.
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Неідентифіковані примусові робітниці. Авторка напису на звороті – Марія Ємець.
село Гапонівка (нині Яблунівка), Миргородський район, Полтавська область
Фуртванген, земля Баден-Вюpтемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_96
Напис на звороті:
На долгу й незабутню згадку своїй подрузі Галі Коваленко від Марусі Ємець під час перебування в г. Фуртвангені.
                            Желаю бить тібя щаслівой, жилаю горенька не знать
                            жилаю бить всегда весёлой і обо мне не забивать.
                            Дарю фото ? 
                            4/IV-1944 Галя+Маруся = друззя
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_97
Напис на звороті:
На долгою вечною память подруги Гали от подруги Наташи 
                            Галя если хочеш то храни а не хочеш то порви 
                            во время переживания в Германии
                            1/IX 1945 года
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_98
Напис на звороті:
Надолу незабутню згадку
                            дорогі подрузі Галі від Олі під час перебування в германії 
                            Галя
                            Єслі хочеш вспомнить то храни в єслі не хочеш то прошу порви но только прошу міня не забивай Оля+Галя
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Примусова робітниця Тетяна Головко
село Недогарки, Градизький (Кременчуцький) район, Полтавська область
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_99
Напис на звороті:
На долгою доброю пам'ять любимій подрузі Галі від Тані Головко. Хоч роки і пройдуть і час промине, глянеш на фото, згадаєш мене. Таня Головко
                            15/VII-45 р.
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Неідентифікована примусова робітниця
—
Лар, земля Баден-Вюpтемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_100
Напис на звороті:
На долгую память я дарую любимой и дорогой подруге Галі К. от Поли во время германской жизни в г. Лар
                            Галя, єсли нравится храни а не нравится порви, но помни что мы были друзя, то и рвать нельзя.
                            Поля+Галя = друзя
                            26/IX-1944 г. 
                            звини что плохая
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Примусова робітниця Олена Коваленко
село Пухальщина, Градизький (Кременчуцький) район, Полтавська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_101
Напис на звороті:
На довгу і не забутню пам'ять від сестрички Лени
                            Коваленко своїй дорогой сестричці Галі Коваленко
                            22/I-44 року.
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Марфа Романенко (друга ліворуч у першому ряду) та неідентифіковані примусові робітниці
—
Фуртванген, земля Баден-Вюpтемберг
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_102
Напис на звороті:
Фотографірувалися 23/V-45 р. під час перебування в Германії в городі Фуртвангені
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Ганна Коваленко (друга праворуч) та неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_103
Ганна Коваленко (третя ліворуч у другому ряду) та неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_104
Ганна Коваленко (друга праворуч у першому ряду) серед інших примусових робітниць
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_105
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_106
Неідентифікований примусовий робітник
—
Берлін
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_107
Неідентифіковані примусові робітники
—
Берлін
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_108
Напис на звороті:
Berlin 21.1.1945
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
село Михнівка, Теофіпольський (нині Хмельницький) район, Хмельницька область
Вернігероде, земля Саксонія-Ангальт
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_109
Напис на звороті:
На довгою незабувемую памят[ь] дарую свою фоту свому старому від свеї старої під час перебування в Германії в городі Вернікероде 1945 року
                            Катя возьми в руки і посматри і свою стару Катю спомяни [...] адрес [Кам'янець-]Подольська область Теофіполский раїон село Михновка [...]нік Каті від Каті [...]
                        
Примусова робітниця Галина Левченко
—
Берлін
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_110
Напис на звороті:
14/XI [19]43 року

                            На долгую й щирою памят[ь] своєму брату Андруші [П]їтюренко від систрички Левченко Галі.
                            
                            В час перебування в далекій Німе[ч]чині в Берліні 
                            
                            Андруша 
                            прошу хранить 

                            Галя Левченко 
                            14/XI 43 року
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_111
Напис на звороті:
На добрую и долгую память любимой сестрице Тони Кейс от Нюси Март[...]
                        
Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у Ганноверш-Мюндені. Її подальша доля не відома.
Неідентифікований примусовий робітник
—
Гайльбронн, земля Баден-Вюртемберг
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_112
Напис на звороті:
Pintschuk
                        
Печатка:
Karl Mangold Film & Foto Heilbronn [...]
Портрет примусового робітника Григорія Ленди
—
Гайльбронн, земля Баден-Вюртемберг
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_113
Напис на звороті:
Ленда Григорий
                        
Печатка:
Photo-Kuss Heilbronn
Портрет примусового робітника Василя Руденка
—
Гайльбронн, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_114
Напис на звороті:
Руденко Василий
                        
Печатка:
Foto Mangold : Heilbronn, Kaiserstr. 50 
                            Handwerkliches Lichtbild 1944
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Берлін, район Шьоневайде
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_115
Напис на звороті:
Фотографірувались в Німеччині 
                            подруги які робили в одній фабриці
                            
                            20/VIII - [19]43 р. 
                            Берлін (Шоневaйде).
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник з нашивками "OST"
—
Льобніц, земля Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_116
Напис на звороті:
На долгую и добрую память систричке Маничке от систры Маруси. 

                            19-IX-[19]43 г. 
                            
                            с. Löbnitz
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_117
Напис на звороті:
На довгу згадку подрузі Варі від подруг під час перебування в Германії
                            Повер что 2 + 2 = 4 
                            Повер что крутится земля 
                            Повер что есть любов на светі 
                            Повер что я люблю тебя
                            29/VIII - 1943 р. 
                            
                            [підпис]
                        
Портрет неідентифікованого примусового робітника з нашивкою "OST"
—
Галле (Заале), земля Саксонія-Ангальт
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_119
Напис на звороті:
На пам'ять і щоденну згадку Чепур Любі П. від Яременка В. під час перебування в Германії 
                            16-XII-[19]43 р.
                            
                            [підпис]
                        
Печатка:
Foto-Spieß
                            Halle-Saale
                            Waisenhausring
                            am Franckeplatz 
                        
Портрет примусової робітниці Наталії Лахно з нашивкою "OST"
село Лука, Лохвицький (нині Миргородський) район, Полтавська область
Штутгарт, земля Баден-Вюртемберг
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_120
Напис на звороті:
В г. Штутгарті 
                            1942 р. 
                        

Наталія Лахно народилася у 1924 році в селі Лука Лохвицького (нині Миргородського) району на Полтавщині. Закінчила 10 класів місцевої школи. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 16 жовтня 1942 року працювала помічницею лаборанта у фірмі "Штрайхер" в місті Штутгарт у землі Баден-Вюртемберг. Проживала у таборі "Гіттерстег". У квітні 1945 року звільнена французькою армією. Ще деякий час залишалася у Штутгарті. Згодом її передали радянській стороні, з 25 липня по 15 серпня 1945 року пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 251 у місті Люккенвальде в землі Бранденбург. Після цього їй дозволили повернутися додому і 3 вересня 1945 року прибула в Луку. У 1947 році вона пройшла повторну перевірку. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Черемошна. На початку 1990-х років жила у Києві.
Неідентифіковані примусові робітниці з гітарою
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_121
Неідентифіковані примусові робітниці та чоловік
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_122
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Бад-Лобенштайн, земля Тюрінгія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_123
Напис на звороті:
На вічну память дорогі[й] сестричці Марусі від Лени. Під час перебування в далекім краю. 
                            Маруся! Візьмеш фото в руки і згадаїш про наше життя що пропало марно на далекій чужині в неволі. 
                            Марусьочка вибач що таке погане як буде краще то вишлю.
                        
Печатка:
Schmidt 7036 Bad Lobenstein/ Thür.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Шильтігайм, Нижній Рейн, Франція
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_126
Напис на звороті:
19 X [19]43 г.

                            Маруся Оля
                        
Печатка:
                            ATELIER ZSCHETZSCHINGCK
                            Hauptstrasse 34 
                            SCHILTIGHEIM
                            und Rüstengasse 16
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_127
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_128
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_129
Примусові робітниці Наталія Гниляк (ліворуч) та Галина Харенко (праворуч)
Леськи, Черкаська область
Білефельд, земля Північний Рейн-Вестфалія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_130
Напис на звороті:
1943 рік
                            Під час [перебування] в Германії
                            Город Біліфельд
                            Гниляк Наташа
                            Харенко Галя
                        

Наталія Гниляк народилася у 1925 році в селі Леськи на Черкащині. Закінчила 7 класів, працювала у місцевому колгоспі. 9 липня 1942 році її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила на фермерське господарство Густава Рекманна в селі Голлен поблизу міста Гютерсло, земля Північний Рейн-Вестфалія. Згодом її перевели до машинобудівної компанії Евальда Ойшера в сусідньому Білефельді, проте не пройшло й півроку як повернули до фермера. 1 квітня 1945 року її звільнила армія США. Колишніх примусових робітників та робітниць доставили до збірного табору в місті Аугустдорф. 22 липня 1945 року Наталію передали радянській стороні. З 17 по 26 серпня вона пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у перевірочно-фільтраційному пункті НКВС в місті Росток, земля Мекленбург-Північна Померанія. Згодом працювала на підсобному господарстві при одній з військовим частин. Тільки 16 жовтня 1945 року вона змогла повернутися в Леськи, почала працювати у колгоспі. Через рік пройшла ще одну перевірку. Згодом вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Величко, виховала двох доньок.

Ганна Харенко народилася у 1927 році в селі Леськи на Черкащині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на виробництві швейних машинок «Фенікс» Баера і Ремпеля в місті Білефельд, земля Північний Рейн-Вестфалія. Після завершення Другої світової війни не повернулася додому, а до родини дійшли чутки, що вона померла від туберкульозу.
Наталія Гниляк (перша ліворуч) та неідентифіковані примусові робітниці
Леськи, Черкаська область
Гютерсло, земля Північний Рейн-Вестфалія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_131
Напис на звороті:
Під час проживання в Германії 2/IX - [19]42 року
                            Голень цу убер Гутерслох баур Густав Рекман 
                            г. Білефельд 
                            фабрика Ойшера
                        

Наталія Гниляк народилася у 1925 році в селі Леськи на Черкащині. Закінчила 7 класів, працювала у місцевому колгоспі. 9 липня 1942 році її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила на фермерське господарство Густава Рекманна в селі Голлен поблизу міста Гютерсло, земля Північний Рейн-Вестфалія. Згодом її перевели до машинобудівної компанії Евальда Ойшера в сусідньому Білефельді, проте не пройшло й півроку як повернули до фермера. 1 квітня 1945 року її звільнила армія США. Колишніх примусових робітників та робітниць доставили до збірного табору в місті Аугустдорф. 22 липня 1945 року Наталію передали радянській стороні. З 17 по 26 серпня вона пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у перевірочно-фільтраційному пункті НКВС в місті Росток, земля Мекленбург-Північна Померанія. Згодом працювала на підсобному господарстві при одній з військовим частин. Тільки 16 жовтня 1945 року вона змогла повернутися в Леськи, почала працювати у колгоспі. Через рік пройшла ще одну перевірку. Згодом вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Величко, виховала двох доньок.
Примусова робітниця Наталія Посух
Костянтинівка, Донецька область
Гютерсло, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_132
Напис на звороті:
Копия об воспоминании моей [моло]дой жизни в возрасте [16] лет 3 месяца Посух Тася
                            фотографировались в субб[оту]
                            
                            1944 г. 
                            весна
                            Наташа 
                            Германия
                        

Наталія Посух народилася у 1927 році в місті Костянтинівка на Донеччині. З 6 липня 1942 року до 19 лютого 1943 року була примусовою робітницею на м’ясопереробному заводі у місті Ферль, земля Північний Рейн-Вестфалія. Згодом її перевели на виробництво металевого дроту Флікера і Ко у сусідньому місті Гютерсло, де пропрацювала до 31 березня 1945 року. Її подальша доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_133
Напис на звороті:
На долгую и добрую пам'ять своей сестре
                            Поле от сестри Улі в [...] нашей молодой жизни проходящий в ГЕРМАНІЇ 1/III-[19]44 года
                            
                            [...] на память дарю
                            [...] когда
                            Если память моя
                            Для тебя дорога.
                            Дарю [...] карточку ну прошу не обіжайся що така пагана я  [...] порвать а тоді думаю [...]
                        
Примусова робітниця Тамара Степанюк
—
Брауншвайґ, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_134
Напис на звороті:
Германия гор. Брауншвайг 

                            На память дорогой Аничке от Тамары Степанюк
                            23.7.[19]44 г. 
                        
Примусова робітниця Ольга Беспорточна
—
Ляйпціг, земля Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_135
Напис на звороті:
9/IX-[19]43 г. 

                            Надолгую память милой Надюше Любушкиной от Ольгы Беспорточной. 
                            Вспомни дорогая Надежда нашу тяжелую жизнь в Германии. 
                            
                            Душа
                            довольно волноваться и успокойся 
                            в жилах кровь 
                            живи пока живется
                            даздравствует любовь. 
                            
                            Пусть это мертвое 
                            молчанье напомнит образ мой живой.
                            
                            Вспомни все, все что прошло в юные годы.
                            
                            Leipzig
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Австрія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_136
Напис на звороті:
Напам'ять долгою від Каті своєй любімой подругі
                            Килині панпушкі
                            в час перебува[н]ня [в]
                            Австрій [в] подсобном хазяйстві
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_137
Неідентифіковані примусовий робітник (можливо Микола Боєв) та робітниця (можливо Марія Буряк)
радгосп "Забойщик", Кагановичський (нині Попаснянський) район, Луганська область
Брауншвайґ, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_138
Напис на звороті:
На долгую и добрую память по совместной жизни и работе 
                            в Германии в г. Брауншвайге
                            Nibelungen
                            
                            Буряк Марии от Боева Николая
                            
                            Обл. Ворошиловград 
                            р-на Кагановичей
                            совхоз "Забойщик"
                            Боев Николай Сергеевич
                            
                            17/XI-[19]44 
                        
Примусова робітниця Ганна Бовша
село Кархівка, Михайло-Коцюбинський (нині Чернігівський) район, Чернігівська область; село Церковище (нині Підлісне), Козелецький (нині Чернігівський) район, Чернігівська область
Косвіг, земля Саксонія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_139
Напис на звороті:
На долгую и вечную память своей подруги Кирильченку Гали от Бовша Гали в час перебування в Германии.

                            Здрастуй солнишко на сходе
                            Здрастуй месяц над рекой 
                            Здрастуй милая подруга
                            Здраствуй правою рукой
                            
                            Косвиг 12/12 - [19]42 года
                            
                            Бовша Галя.
                        

Напис адресовано Галині Кирильченко. Вона народилася у 1923 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у місті Косвіг, земля Саксонія. Після завершення війни пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у фронтовому збірно-пересильному пункті №2 в місті Ельстерверда, земля Бранденбург. Звідти 5 липня 1945 року виїхала до Кархівки. Її подальша доля невідома.

Ганна Бовша народилася у 1925 році в селі Церковище (нині Підлісне) Козелецького (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею у Косвізі. Після завершення війни пройшла фільтрацію у перевірочно-фільтраційному пункті в місті Мостиська на Львівщині. Її подальша доля невідома.
Варвара Пампей (ліворуч) та неідентифікована примусова робітниця
село Кархівка, Михайло-Коцюбинський (нині Чернігівський) район, Чернігівська область
Косвіг, земля Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_140
Напис на звороті:
Надолгую і Низабутную память своей подруги Гали і Маруси 
                            Набелой бумагі тибе я пишу 
                            Хранит[ь] мою фотокарточку я вас прошу
                            когдя взглянеш на фотокартку вспомніш меня стем до свидания 
                            крепко цілую тебя
                            Храни не терай
                            споминай не забувай
                            доруем фотокорточку од двох подруг 
                            от Поли и от Вари
                            
                            Пампей Варя
                        

Варвара Пампей народилася у 1918 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Кьотіцерській фабриці шкіряних та клейончастих виробів у місті Косвіг в землі Саксонія. У 1943 році вона познайомилася з французьким військово­полоненим Луціяном Любернером і народила дитину. Коли 7 травня 1945 року до Косвіга увійшла Червона армія, то її передали до збірно-пересильного пункту № 153 у місті Заган (нині Жагань у Любуському воєводстві, Польща). З 18 травня по 3 червня 1945 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію. Отримала дозвіл повернутися додому і 12 вересня разом з дитиною прибула до Кархівки. У вересні 1946-січні 1947 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Галині Кирильченко. Вона народилася у 1923 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у місті Косвіг, земля Саксонія. Після завершення війни пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у фронтовому збірно-пересильному пункті №2 в місті Ельстерверда, земля Бранденбург. Звідти 5 липня 1945 року виїхала до Кархівки. Її подальша доля невідома.
Примусова робітниця Варвара Пампей
—
Косвіг, земля Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_141
Варвара Пампей народилася у 1918 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Кьотіцерській фабриці шкіряних та клейончастих виробів у місті Косвіг в землі Саксонія. У 1943 році вона познайомилася з французьким військово­полоненим Луціяном Любернером і народила дитину. Коли 7 травня 1945 року до Косвіга увійшла Червона армія, то її передали до збірно-пересильного пункту № 153 у місті Заган (нині Жагань у Любуському воєводстві, Польща). З 18 травня по 3 червня 1945 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію. Отримала дозвіл повернутися додому і 12 вересня разом з дитиною прибула до Кархівки. У вересні 1946-січні 1947 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Марія Триголос
Кархівка, Михайло-Коцюбинський (нині Чернігівський) район, Чернігівська область
Косвіг, земля Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_142
Напис на звороті:
Надолгую и низабутную памят[ь] от Маруси [для] Галки
                        

Напис адресовано Галині Кирильченко. Вона народилася у 1923 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у місті Косвіг, земля Саксонія. Після завершення війни пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у фронтовому збірно-пересильному пункті №2 в місті Ельстерверда, земля Бранденбург. Звідти 5 липня 1945 року виїхала до Кархівки. Її подальша доля невідома.

Марія Триголос народилася у 1920 році в Кархівці. У 1942-1945 роках - примусова робітниця на хімічній фабриці у Косвізі. Після завершення війни пройшла фільтрацію у перевірочно-фільтраційному пункті в місті Володимир-Волинський на Волині. Її подальша доля не відома.
Примусові робітниці Галина Кирильченко (ліворуч) та Марія Триголос (праворуч)
село Кархівка, Михайло-Коцюбинський (нині Чернігівський) район, Чернігівська область
Косвіг, земля Саксонія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_143
Напис на звороті:
1/ХІІ 1942 року

                            Кирильченко Галя Максимовна Триголос Мария Мартиновна перебування в Германії
                            г. Косвик
                        

Напис адресовано Галині Кирильченко. Вона народилася у 1923 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у місті Косвіг, земля Саксонія. Після завершення війни пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у фронтовому збірно-пересильному пункті №2 в місті Ельстерверда, земля Бранденбург. Звідти 5 липня 1945 року виїхала до Кархівки. Її подальша доля невідома.

Марія Триголос народилася у 1920 році в Кархівці. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у Косвізі. Після завершення війни пройшла фільтрацію у перевірочно-фільтраційному пункті в місті Володимир-Волинський на Волині. Її подальша доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_144
Напис на звороті:
                            На згадку найкращий подрузі в перебуваня великой німечини від твоєй подруги Фені подрузі К. Галі, М.
                            Галя дарю я тоби фото як наравиця то храні а не наравице то порви 
                            Галя всігда я для тебя а ти для меня 
                            стоїш ти мені восне. Незабуду тебя верна подруга і твої походки може ще раз приідоце устріце і випить водки Феня
                        

Напис адресовано Галині Кирильченко. Вона народилася у 1923 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у місті Косвіг, земля Саксонія. Після завершення війни пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у фронтовому збірно-пересильному пункті №2 в місті Ельстерверда, земля Бранденбург. Звідти 5 липня 1945 року виїхала до Кархівки. Її подальша доля невідома.
Примусова робітниця Катерина Кирильченко
село Кархівка, Михайло-Коцюбинський (нині Чернігівський) район, Чернігівська область
Косвіг, земля Саксонія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_145
Напис на звороті:
                            14/XII 1942 года 
дару на довгую памят[ь] свойю подруги Гали вид подруги Кати Кирильченко
Прошу [...] храни [...] не можу забут[и]
                        

Напис адресовано Галині Кирильченко. Вона народилася у 1923 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у місті Косвіг, земля Саксонія. Після завершення війни пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у фронтовому збірно-пересильному пункті №2 в місті Ельстерверда, земля Бранденбург. Звідти 5 липня 1945 року виїхала до Кархівки. Її подальша доля невідома.

Катерина Кирильченко народилася у 1923 році в Кархівці. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. До травня 1945 року була примусовою робітницею на хімічній фабриці у Косвізі. З 20 серпня до 12 жовтня 1945 року працювала при одній з частин Червоної армії. Пройшла так звану фільтрацію у таборі НКВС №281 в місті Оппельн (нині Ополе, Польща) і 18 жовтня 1945 року виїхала до рідного села. 18 серпня 1947 року, під час післявоєнного голоду, Чернігівський обласний суд засудив її «за крадіжку колосків» до 8 років ув'язнення. 29 березня 1948 року через пересильну тюрму у Києві потрапила до сільськогосподарської виправно-трудової колонії №21 у селищі Олександрівка на Одещині. За деякий час її перевели до пересильної тюрми в Одесі, а звідти відправили на острів Сахалін. 12 жовтня 1948 року вона потрапила до Сахалінського виправно-трудового табору (Сахалінлагу) в місті Оха. Після звільнення залишилася на Сахаліні і проживала там щонайменше до початку 1990-х років.
Примусова робітниця Варвара Пономаренко
село Кархівка, Михайло-Коцюбинський (нині Чернігівський) район, Чернігівська область
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_146
Напис на звороті:
                            На добрую и довгую довголюбезную незабудку 
пам'ять дарую свою фотокарточку своїй подрузі Кирильченко Г. від твої подруги Понамаренко Варки. Подруга Г. Єслі наравиться моя карточка, то пожалуста храни а ненаравиться то пожалуста порви. Незабувай Галя. 
Не забуду тебе Варка і твої походки коли б нам прийшлося Варка із тобою випить водки 

6/XII 1942 г.

Під час перебування у Германии
                        

Напис адресовано Галині Кирильченко. Вона народилася у 1923 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у місті Косвіг, земля Саксонія. Після завершення війни пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у фронтовому збірно-пересильному пункті №2 в місті Ельстерверда, земля Бранденбург. Звідти 5 липня 1945 року виїхала до Кархівки. Її подальша доля невідома.

Варвара Пономаренко народилася у 1922 році в Кархівці. У 1942-1945 роках - примусова робітниця на хімічній фабриці у Косвізі. Після завершення війни пройшла фільтрацію у таборі № 281 в місті Оппельн (нині Ополе, Польща). Подальша доля не відома.
Примусова робітниця Надія Алексієнко
село Кархівка, Михайло-Коцюбинський (нині Чернігівський) район, Чернігівська область
Косвіг, земля Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_147
Напис на звороті:
                            На долгую і незабиваемую пам'ять своїй вірній подрузі Гали від Наді.
Галя дарю я тобі свою фотокарточку в часи перебування в Гер.[манії] в городи Косвик
Галя, сиджу задумчиво й мечтаю у край откритого окна 
дарю я карточку на память 
боюсь забудешь ти меня 
Галя! любить тебя есть цель моя
забить тебя не в силах я 
люби меня как я тебя
ми будем вечние друзя
Ручей два дуба розливает но ветви вместе их растут друзей нас с Галей разделяют но сердца вместе их живут
Галя! вспомни как ми страдали в одном з Германських городов
втеряли жизнь ми молодую забули все и про ----
Галя! Если нравиться храни а не нравиться порви!
Галя! Вспоминай меня и никогда незабивай 
я тебя теж незабуду 
Город Косвик
26/ІІІ - 1943 р. Надя Алексіенко
снимала в 16 лет
                        

Напис адресовано Галині Кирильченко. Вона народилася у 1923 році в селі Кархівка Михайло-Коцюбинського (нині Чернігівського) району на Чернігівщині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на хімічній фабриці у місті Косвіг, земля Саксонія. Після завершення війни пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у фронтовому збірно-пересильному пункті №2 в місті Ельстерверда, земля Бранденбург. Звідти 5 липня 1945 року виїхала до Кархівки. Її подальша доля невідома.

Надія Алексієнко народилася у 1926 році в Кархівці. У 1942-1945 роках – примусова робітниця на хімічній фабриці у Косвізі. Після завершення війни пройшла фільтрацію в перевірочно-фільтраційному пункті №158 у місті Більск-Підляський, Польща. Після цього повернулася до рідного села. Її подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
Пологи, Запорізька область
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_148
Напис на звороті:
                            [...] Висилаю вам на пам'ять [...] хоч і не ловке но буде памятка вам і мені якщо повернуся додому [...]
прийшлося мені проживать в Німеччині. 

[До]рогі братіки сестричка це ваша і
сестричка зі своїми подругами Галя, поляк, Надя і серб. А це три жінки Ліза, Галя і Оля з Запоріжської обл. г. Пологи. 
10 жовтня - [19]42. 
                        
Примусова робітниця Анастасія Кілцало
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_149
Напис на звороті:
                            Дорогая сестро.

Довгу добру згадку посилаю я тобі фотокартку в памятки з твоєї сестри як любиш то храни, а не любиш то порви
Під час перебування на Германські[й] роботі
18/XI листопада

Настя Кілцало
                        
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_150
Напис на звороті:
На память А[нні] пічас перебування в Германійі [...] 1944 
                            Од А[...] 
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Маґдебурґ, земля Саксонія-Ангальт
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_151
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_152
Напис на звороті:
Лето 1942 г. 
                            На долгую и незабываемую память лучшему Другу тяжелых дней, проживаимых в Германии, 
                            Тоне от Жеки
                            Hann-Münden
                            27.7.[19]44.
                        
Печатка:
J.Herzel
                            8061
                            Hann.Münden
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Неідентифікована жінка перед відправленням на примусову працю
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_153
Напис на звороті:
19. V - 1943 р. 

                            День отправки в Нимеччину. 
                        
Неідентифіковані колишні примусові робітниці і робітник перед поверненням додому
—
—
1946
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_154
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_155
Напис на звороті:
8. JAN 1945

                            На долгую и добрую память Мамаши и папани от сына Григория Бань[...]
фотографировался в германиии
дарю вам от своей собственной [...]
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_156
Напис на звороті:
Привет от подруги Наташи – Га[...] Тихоновной з далекого края 23/I [1944] года
                            [підпис]
                            
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Даттінген, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_161
Напис на звороті (олівцем):
На пам'ять із фабрики Гум[м]еля 
                            із села Гайтерзгейм
                            [фотографія] роблена в селі Дат[т]інгені
                            24 - 12 - [19]44 р.
                            
                            Де ми проводили свої молоді літа під час заключенія в Германії
                        

Напис на звороті (червоним чорнилом):
                            Марфа? 
                            Може ти россердися що я тобі висилаю фото оце бо те фото що ви втрех у меня під склом то я ни можу вислать
                            Марфа просю пожалуста вишли. я коли поїду учиться там сфотографіруюся вишлю якщо ти інтересуєся мною ну тіки наверно ні бо в тебе є ухажор це ни може будь щоб ти була сама без хлопця 
                            с Привітом до тебе І.Ф.К.
                        
Частково ідентифіковані примусові робітниці
село Мельники, Чигиринський район, Черкаська область
Мюнхен, земля Баварія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_162
Напис на звороті:
На довгу і не[заб]утну 
                            Химичу Петру від [...] 
                            при пе[ребув]анні в г. Мюнхен 194[3] року ліччнос[...]
                            [...] Саша
                            [...]ленко Маша
                            [Б]ілоголова Саня
                            Деркач Наташа
                            Білоголова Катя
                            Лаврін[...] 
                        

Напис адресовано Петру Химичу. Він народився у 1922 році в селі Мельники Чигиринського району на Черкащині. У 1943-1945 роках перебував на примусових роботах у містах Мюнхен та Грюнвальд, земля Баварія. Його подальша доля невідома.
Частково ідентифіковані примусові робітниці
село Мельники, Чигиринський район, Черкаська область
Мюнхен, земля Баварія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_163
Напис на звороті:
Лютий 1943 р. 
                            
                            На довгу незабутню пам'ять Химичу Петру от Саленко Дуси с подругами: Валя Усачева, Оля Федоренко, Мария Неживова, Мария Овчарова
                            Пам'ять Мюнхена.
                        

Напис адресовано Петру Химичу. Він народився у 1922 році в селі Мельники Чигиринського району на Черкащині. У 1943-1945 роках перебував на примусових роботах у містах Мюнхен та Грюнвальд, земля Баварія. Його подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
—
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_164
Група неідентифікованих примусових робітників
—
Кассель, земля Гессен
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_165
Напис на звороті:
Для памяти и хорошего воспоминання своему другу Удовиченку Василию от Нечаева Владимира во время прожевания в Нимечени
                            Г. Кассель
                            22/V-44 г. [підпис]
                        

Напис адресовано Василю Удовиченку. Він народився у 1914 році в селі Нижня Ланна Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині. З жовтня 1942 по квітень 1945 років був примусовим робітником у деревообробних майстернях в містечку Ерінгсгаузен, земля Гессен. З серпня 1945 року — на службі у запасних частинах Червоної армії. Подальша доля не відома.
Неідентифіковані примусові робітники і робітниці
—
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_166
Напис на звороті:
Маруся!
                            храни [..] 
                            меня не забывай
                            [фо]тографувались в августе 43 года на своей фабрике 
                            Natalia Katalkina
                            Hotel Eberburg
                            Hann-Münden
                        
Неідентифіковані примусові робітники та робітниця
—
Франкфурт-на-Майні, земля Гессен
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_167
Напис на звороті:
вовремя прожевании в далекой Германии 
                            Васичка хочеш храні, а не хочешь порви 
                            г. Frankfurt am Main
                            26/III-43 г.
                        

Напис адресовано Василю Удовиченку. Він народився у 1914 році в селі Нижня Ланна Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині. З жовтня 1942 по квітень 1945 років був примусовим робітником у деревообробних майстернях в містечку Ерінгсгаузен, земля Гессен. З серпня 1945 року — на службі у запасних частинах Червоної армії. Подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Франкфурт-на-Майні, земля Гессен
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_168
Напис на звороті:
На долгую и добрую незабываемую память Васи Удовиченку от Муры Ш.
                            у час скучной жизни в Гирмании в городи Франфурти. 1943 г. 16 "8"
                        

Напис адресовано Василю Удовиченку. Він народився у 1914 році в селі Нижня Ланна Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині. З жовтня 1942 по квітень 1945 років був примусовим робітником у деревообробних майстернях в містечку Ерінгсгаузен, земля Гессен. З серпня 1945 року — на службі у запасних частинах Червоної армії. Подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця і робітник
—
Кассель, земля Гессен
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_169
Напис на звороті:
Кассель 
                            8/VI-45 г.
                        
Неідентифікована примусова робітниця і робітник
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_170
Напис на звороті:
[...] 1941 г. Апрель

                            На память Маруси от Васи если нравится то храни а нет то порви 
                            20/8 43 г.
                        
Листівка "Adolf Altmann. Färberei u. chem. Reinigungsanstalt"
—
Раден, земля Північний Рейн-Вестфалія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_171
Примусовий робітник Костянтин Корєпанов
село Пльохово, Курська область, РСФСР
Кассель, земля Гессен
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_172
Напис на звороті:
На долгую память Удовыченку Василию от Корепанова Константина П. во время перебывания в Германий г. Кассель 
                            21/II-44 года
                            [підпис]
                        

Напис адресовано Василю Удовиченку. Він народився у 1914 році в селі Нижня Ланна Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині. З жовтня 1942 по квітень 1945 років був примусовим робітником у деревообробних майстернях в містечку Ерінгсгаузен, земля Гессен. З серпня 1945 року — на службі у запасних частинах Червоної армії. Подальша доля не відома.

Костянтин Корєпанов народився у 1921 році у селі Пльохово в Курській області, Росія. У 1942-1945 роках – примусовий робітник у місті Ерінгсгаузен, земля Гессен. Його подальша доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник
село Кутіно, Саратовська область, РСФСР
Кассель, земля Гессен
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_173
Напис на звороті:
Р. У. Ж. Д.
                            Саратовск[о]й област[и] Нова-Буратско[го] района села Кутино
                            Бабушкину Василию [...]имиричу
                        
Печатка:
Müller-Schaumlöffel
                            Schocketal-Kassel
                        
Примусовий робітник Ян Гендрік де Брюїн
Алкмар, Нідерланди
Кассель, земля Гессен
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_174
Напис на звороті (нідерландською):
                            Der Herrinnering aan onze tijd in Duitsland

                            Van je vriend Jan Hendrik Bruin 
                            Spoorstraat Alkmaar
                        
Печатка:
Müller-Schaumlöffel
                            Schocketal-Kassel
                        

Ян Гендрік де Брюїн народився у 1917 році в місті Вюрен у провінції Гелдерланд, Нідерланди. Згодом його сім'я переїхала до Гарлеммермера у провінції Північна Голандія. З квітня 1944 по березень 1945 років він був примусовим робітником у місті Кассель у землі Гессен. Помер у 2002 році в Маастрихті.
Неідентифікований примусовий робітник
—
Кассель, земля Гессен
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_175
Напис на звороті (частково французькою):
Amitié[...]

                            sincère souvenir
                            
                            Galy

                            23. VI. 1944

                            Марин
                            Муж
                        
Печатка:
Müller-Schaumlöffel
                            Schocketal-Kassel
                        
Примусовий робітник Григорій Пшонкін
село Сула, Курська область, РСФСР
Кассель, земля Гессен
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_176
Напис на звороті:
Дарю на вечною память своему другу Василию Данииловичу Удовиченку от Григория Митрофановича Пшонкина во время перебываня в Германийи г. Кассель
                            18/VII-[19]43 г. 
                            Взгляни и вспомни меня 
                            
                            Курская обл.
                            Б.-[Солдатский] р-н
                            с. Сула
                            Пшонкин Григорий Митр.
                        

Напис адресовано Василю Удовиченку. Він народився у 1914 році в селі Нижня Ланна Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині. З жовтня 1942 по квітень 1945 років був примусовим робітником у деревообробних майстернях в містечку Ерінгсгаузен, земля Гессен. З серпня 1945 року — на службі у запасних частинах Червоної армії. Подальша доля не відома.

Григорій Пшонкін народився у 1923 році в селі Сула у Курській області, Росія. У 1942-1945 роках – примусовий робітник у місті Ерінгсгаузен, земля Гессен. Його подальша доля невідома.
Примусовий робітник Михайло Пучков
Джанкой, Крим
Кассель, земля Гессен
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_177
Напис на звороті:
На долгую и добрую память другу и товарищу по несчастью Василию Вдовиченко от Миши Пучькова, в дни совместной роботы и жизни на курортах. 
                            Кассель 5/9. [19]43 г.
                            
                            [підпис]
                            [г.] Юрьевец. Ивановской [обл.]
                        

Напис адресовано Василю Удовиченку. Він народився у 1914 році в селі Нижня Ланна Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині. З жовтня 1942 по квітень 1945 років був примусовим робітником у деревообробних майстернях в містечку Ерінгсгаузен, земля Гессен. З серпня 1945 року — на службі у запасних частинах Червоної армії. Подальша доля не відома.

Михайло Пучков народився у 1915 році в місті Джанкой в Криму. У 1942-1945 роках – примусовий робітник у місті Ерінгсгаузен, земля Гессен. Його подальша доля невідома.
Примусовий робітник Іван Ходяков
село Ертіль, Воронезька область, РСФСР
Кассель, земля Гессен
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_178
Напис на звороті:
[На] память др[угу] и товарищу Василию Удовиченко от Ивана Ходякова 
                            Вспомнишь жизнь молодую когда глянишь на фото и узнаешь кто, (И. Грос) 
                            5/IX 43 г.
                            
                            г. Воронежь
                            с. Эрт[иль]
                            Томбовская обл.
                            Полетаевский р-он
                            с. Павл[овка]
                        

Напис адресовано Василю Удовиченку. Він народився у 1914 році в селі Нижня Ланна Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині. З жовтня 1942 по квітень 1945 років був примусовим робітником у деревообробних майстернях в містечку Ерінгсгаузен, земля Гессен. З серпня 1945 року — на службі у запасних частинах Червоної армії. Подальша доля не відома.

Іван Ходяков народився у 1919 році у селі Ертіль у Воронезькій області, Росія. У 1942-1945 роках – примусовий робітник у місті Ерінгсгаузен, земля Гессен. Його подальша доля невідома.
Примусовий робітник Леонід Дуднік
—
Кассель, земля Гессен
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_179
Напис на звороті:
Дорогому другу Васе Удовиченко от Лени Дудник
                            На долгую и добрую память Васе
                            Вася храни не тиряй меня не забывай
                            
                            Кассель 20/VII [19]43
                            Во время перебываня [в Ге]рмании
                        

Напис адресовано Василю Удовиченку. Він народився у 1914 році в селі Нижня Ланна Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині. З жовтня 1942 по квітень 1945 років був примусовим робітником у деревообробних майстернях в містечку Ерінгсгаузен, земля Гессен. З серпня 1945 року — на службі у запасних частинах Червоної армії. Подальша доля не відома.
Неідентифікований примусовий робітник та робітниця
—
Маґдебурґ, земля Саксонія-Ангальт
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_180
Напис на звороті:
На довгую и незабутню пам'ять найлюбимішій подрузі Марусі Р. од подруги Каті Лагно під час відїзду в другий город. Не забивать прошу. 17/XI-44 г. К. Лагно
                            гор. Магденбург
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_181
Напис на звороті:
На довгу і не забутню згадку Наді від Каті під час проживання в Германі[ї] в 1943 році
                            17/I - 1943 р. 
                            
                            Дарю тому о ком страдаю
                            О ком я думаю я думаю всігда
                            Любить до гроба обіцаю 
                            І не забуду нікогда 
                            
                            Наді від Каті Красіцької
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Ганновер, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_182
Напис на звороті:
Если любиш то храни 
                            А не любіш то порви
                            27
                            Дорогая Леся вспомни нашу роботу і Германии
                            
                            [підпис]
                            
                            На пам'ять дорогой Лесе от Маруси
                            г. Ганновер. 
                            Ноябрь 27.11.43 г.
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_183
Напис на звороті:
8/XI-42 г. 
                            На добрую и долгую память дорогой тети Любы от Ани Бочковей
                            Любите храните
                            Не любите порвите.
                            
                            Быть может волны света унесут меня куда нибуду пусть вам откритка эта на помнит что нибуд
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_184
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_185
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_186
Неідентифікована примусова робітниця
—
Франкфурт-на-Одері, земля Бранденбург
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_187
Напис на звороті:
24642

                            На долгую память Галиночке от Нины Смотри и вспоминай нашу совмесную жизнь в Германии 
                            16.10.44
                        
Печатка:
HANDWERKLICHES LICHTBILD W[...] FRIDE PHOTOGRAPHENMEISTER FRANKFURT (O.) BAHNHOFSTR. 16
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Франкфурт-на-Одері, земля Бранденбург
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_188
Напис на звороті:
Франкфурт О. 
                            Сентябрь [19]44 г.
                        
Печатка:
HANDWERKLICHES LICHTBILD W.[...] Photogra[...] Frankfurt (O.) Regierungsstr.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
Ерфурт, земля Тюрингія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_189
Напис на звороті:
Надолгую і незабуднюю память своїй сес[трі] Олі П. від Улі П. під час перебуваня в Германії в городі Ерфурті. 
                            Оля храни це фото і носи з собой. Постарайся незабуця свої сестрички дарагой. 
                            Дарую сестриці Олі на подарок щоб згадувала кожной ранок щоб устала из постелі побачила на папери на папери мальовану від твої сестрички Улі даровану. Оля мо ти непознаєш нас. Уля Галя і Оксана. [До]свіданя целую крепко Олю свою сестру
                        
Марія Лахно (третя праворуч у першому ряду) та Наталія Лахно (п'ята ліворуч у другому ряду) з неідентифікованими примусовими робітниками та робітницями
село Лука, Лохвицький (нині Миргородський) район, Полтавська область
Штутгарт, район Бад-Канштатт, земля Баден-Вюртемберг
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_190
Напис на звороті:
Ostarbeitern und Ostarbeiterinen von Firma Streicher Stuttgart-Bad Cannstatt Lager "Gittersteg" 
                            September 1943. 
                        

Наталія Лахно народилася у 1924 році в селі Лука Лохвицького (нині Миргородського) району на Полтавщині. Закінчила 10 класів місцевої школи. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 16 жовтня 1942 року працювала помічницею лаборанта у фірмі "Штрайхер" в місті Штутгарт у землі Баден-Вюртемберг. Проживала у таборі "Гіттерстег". У квітні 1945 року звільнена французькою армією. Ще деякий час залишалася у Штутгарті. Згодом її передали радянській стороні, з 25 липня по 15 серпня 1945 року пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 251 у місті Люккенвальде в землі Бранденбург. Після цього їй дозволили повернутися додому і 3 вересня 1945 року прибула в Луку. У 1947 році вона пройшла повторну перевірку. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Черемошна. На початку 1990-х років жила у Києві.

Марія Лахно народилася у 1920 році в Луці. Закінчила Сумський хімічний технікум цукрової промисловості. Її доля на примусовій праці та повернення додому ідентичні до Наталії Лахно. У 1946 році вона пройшла повторну радянську перевірку. Згодом проживала у місті Заводське, померла у 2000-х роках.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_191
Напис на звороті:
На долгую пам'ять дорогим папаші, мамаші  братікам і сестричкам од моїх подруг Галі Н. Наташі і Оришки. Оце уявляйте така сама і я. Шкода, що мене тут немає. 
                            6/XI-[19]42 р. Вера
                            
                            Оце дивіться в яких ботинках ми ходимо що на руських дівчатах там трошки видно.
                        
Неідентифікований примусовий робітник та робітниці з нашивками "OST"
—
Фюрт, земля Баварія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_192
Напис на звороті:
На долгую и добрую память Тоси Кейс от Георгия Назарько в годы перебывания и переживания тяжолых дней в Германии г. Fürth
                            13.9.[19]43.
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусові робітниці Наталія Карпенко (ліворуч) та Антоніна Кейс (праворуч)
Краматорськ, Донецька область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_193
Антоніна Кейс народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.

Наталія Карпенко народилася у 1922 році в Краматорську. Закінчила 7 класів. Улітку 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до землі Нижня Саксонія: спершу до Ганновера, а потім — у Ганн.Мюнден. Там працювала на ткацькій фабриці Брюггеманнів. Жила в таборі поблизу фабрики. Після завершення війни вона повернулася до Краматорська, а у 1946 році переїхала до міста Кам'янка-Бузька на Львівщині. У 1991 році репатріювалася до Ізраїлю. На початку 2000-х років вона поділилася спогадами, а також кількома фото з істориком Гюнтером Зідбюргером, який досліджував історію примусової праці в районі Геттінгену.
Антоніна Кейс (ліворуч) з неідентифікованою примусовою робітницею
Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_194
Печатка:
Foto-Teuteberg - Hann-Münden
                        

Антоніна Кейс народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусова робітниця Анна Кваніна з нашивкою "OST"
—
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_195
Напис на звороті:
На память Тоси Кейс от Ани Кваниной Германия 
                            16.IV.1943 г.
                        
Печатка:
Handwerkliches Lichtbild Fotografen-Innung Hildesheim 
                            Foto-T[euteberg]
                            Hann.[Münden]
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусова робітниця Анна Кваніна з другом
—
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_196
Напис на звороті:
На долгую и добрую память Тоси Кейс от Ани Кваниной и от ея друга Петера во-время перебывания в Германии. 
                            Hann-Münden
                            19.ІІІ.1944 г. 
                        
Печатка:
Foto-Teuteberg - Hann-Münden
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_197
Напис на звороті:
Дорогая Тоня! Возьми ето фото и вспомни меня когда переживали тяжелые дни в Германии.
                            Отрода 18 лет. 
                            30.11.[19]43 г. 
                            Нина
                        
Печатка:
Foto-Teuteberg - Hann-Münden
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_198
Напис на звороті:
На память Тонюше от Нины. Пусть этот мертвый отпечаток тебе напомнить о нашей "счасливой" жизни в Германии.
                            Ганн.Мюнден
                            19/XI-[19]43 г.
                        
Печатка:
Foto-Teuteberg - Hann-Münden
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусова робітниця Ірина Янковська
Харків, Харківська область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_199
Напис на звороті:
На память Тоничке К. от Иры Янковской ко[г]да перебывали за границей.
                            Суббота 17/X-1943 г. 
                            18 лет от роду.
                        
Печатка:
Foto-Teuteberg - Hann-Münden
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.

Ірина Янковська народилася у 1925 році в місті Харків. У 1944-1945 роках – примусова робітниця на деревообробній фабриці Отто Гедрата в Ганноверш-Мюндені. Її подальша доля не відома.
Примусова робітниця Наталія Карпенко
Краматорськ, Донецька область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_200
Напис на звороті:
[...] 16.1.44 г. Милой сестрички
                        

Наталія Карпенко народилася у 1922 році в місті Краматорськ на Донеччині. Закінчила 7 класів. Улітку 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до землі Нижня Саксонія: спершу до Ганновера, а потім — у Ганн.Мюнден. Там працювала на ткацькій фабриці Брюггеманнів. Жила в таборі поблизу фабрики. Після завершення війни вона повернулася до Краматорська, а у 1946 році переїхала до міста Кам'янка-Бузька на Львівщині. У 1991 році репатріювалася до Ізраїлю. На початку 2000-х років вона поділилася спогадами, а також кількома фото з істориком Гюнтером Зідбюргером, який досліджував історію примусової праці в районі Геттінгену.

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусова робітниця Марія Горбатенко
Краматорськ, Донецька область
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_201
Напис на звороті:
На долгую и добрую память своей подруге Тосиньки от Муси Г. храни и помни
                            27/I-[19]44 г. 
                        
Печатка:
Handwerkliches Lichtbild Fotografen-Innung Hildesheim 
                            Foto-T[euteberg]
                            Hann.[Münden]
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.

Марія Горбатенко народилася у 1923 році в Краматорську. У 1942-1944 роках – примусова робітниця у механічних майстернях К. & Ф. Брюггеманнів у Ганноверш-Мюндені. Її подальша доля не відома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_202
Напис на звороті:
21.8.[19]43 
                            Германия
                        
Печатка:
Handwerkliches Lichtbild Fotografen-Innung Hildesheim 
                            Foto-Teuteberg
                            Hann. Münden
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_203
Напис на звороті:
На долгую память Тосичке от Нины
                            Тосичка! Взгляни на это лицовое изображение вспомни меня
                            9/IV-[19]44 г. 
                        
Печатка:
Handwerkliches Lichtbild Fotografen-Innung Hildesheim 
                            Foto-Teuteberg
                            Hann. Münden
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_204
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_205
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_206
Напис на звороті не читабельний
Неідентифікована примусова робітниця
—
Берлін
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_207
Напис на звороті:
На воспоминания милой Тосичке от Кати С. 
                            г. Берлин Германия 21[...]1944 
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусова робітниця Надія Іващенко
село Кейбалівка, Пирятинський (нині Лубенський) район, Полтавська область; Краматорськ, Донецька область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_208
Напис на звороті:
Надя Иващенк[о] 
                            22.3.1944.
                            Тони от Нади!
                            
                            [підпис]
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.

Надія Іващенко народилася у 1921 році в селі Кейбалівка Пирятинського (нині Лубенського) району на Полтавщині, проживала у Краматорську. У 1942-1945 роках – примусова робітниця на пресово-штампувальному заводі Якоба Фаульштро у місті Гросс-Герау, земля Гессен. Її подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
село Кейбалівка, Пирятинський (нині Лубенський) район, Полтавська область; Краматорськ, Донецька область
Грос-Герау, земля Гессен
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_210
Напис на звороті:
На долгую добрую память дорогой подруге Тосичке от Нади Иващенко во время пребывания в пригороди Грос-Герау.
                            20.ІІІ.1942
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.

Надія Іващенко народилася у 1921 році в селі Кейбалівка Пирятинського (нині Лубенського) району на Полтавщині, проживала у Краматорську. У 1942-1945 роках – примусова робітниця на пресово-штампувальному заводі Якоба Фаульштро у місті Гросс-Герау, земля Гессен. Її подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Берлін
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_210
Напис на звороті:
Дорогой Тосичке К. от Кати С. 
                            г. Берлин. 
                            1.12.43
                            1943
                            Май
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Примусова робітниця Лілія Савостіна
—
Австрія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_211
Напис на звороті:
[Тосичка]!!!
                            Х[рани] копию, а по[мни] оригинал! 
                            На [долгу] и тихую память милой Тоничке от Лили Савостиной
                            Период перебываний и переживаний тяжелых дней в Германии.
                            8/V-44 г.
                            Австрия
                            
                            [підпис]
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.
Неідентифіковані примусові робітниці
Кричев, Могильовська область, Білорусь
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_212
Напис на звороті:
На долгую и добрую памить дарагой падруге Тосички от Тони Маскалевай в тяжолые дни совместного переживания в лесу в Германии в дни бомбежки 2-4-[19]45 г. 
                            Тося эта памить эти дни никогда мы недолжны забыть
                            любишь храни а нелюбишь порви 
                            Тоси от Тони
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.

Антоніна Москальова народилася у 1926 році в місті Кричев у Могильовській області, Білорусь. У 1943-1945 роках – примусова робітниця спершу в стругальному цеху в місті Біркенфельд, земля Баден-Вюртемберг, а потім працювала на Везерському абразивному заводі в Ганноверш-Мюндені. Її подальша доля невідома.
Примусова робітниця Надія Іващенко
село Кейбалівка, Пирятинський (нині Лубенський) район, Полтавська область; Краматорськ, Донецька область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_213
Напис на звороті:
Надя Іващенко.
                            Для не забуття нашого дружества.
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.

Надія Іващенко народилася у 1921 році в селі Кейбалівка Пирятинського (нині Лубенського) району на Полтавщині, проживала у Краматорську. У 1942-1945 роках – примусова робітниця на пресово-штампувальному заводі Якоба Фаульштро у місті Гросс-Герау, земля Гессен. Її подальша доля невідома.
Примусова робітниця Олександра Літвінова
Краматорськ, Донецька область
Грос-Герау, земля Гессен
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_214
Напис на звороті:
На долгую и добрую память дорогой и любимой подружке Тоничке от Шуры Литвиновой.
                            Во время перебывания в Германии, гор. Gross-Gerau. 
                        

Напис адресовано Антоніні Кейс. Вона народилася у 1924 році в місті Краматорськ на Донеччині. У 1942-1945 роках була примусовою робітницею на Везерському абразивному заводі братів Шрьодерів у місті Ганноверш-Мюнден, земля Нижня Саксонія. Її подальша доля не відома.

Авторка напису – Олександра Літвінова. Вона народилася у 1926 році в Краматорську. У 1942-1945 роках – примусова робітниця на пресово-штампувальному заводі Якоба Фаульштро у місті Гросс-Герау, земля Гессен. Її подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітники з нашивками "OST"
—
Гамбург
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_219
Напис на звороті:
На долгую и вечную пам'ять любимой Паше! от ее друга Нелюба Петі за время жизни в Германії город Гамбург. 18-V-[19]44. 
                            Паша лучше вспомнить й посмотреть как посмотреть і спомніть вспомни кой ко[г]да как нигода!
                            
                            Паша! Не в шумной беседе друзя признаюця 
                            они признаюця в беде кам горе настанеть и сльозы полюця тот друг кто заплачеть стобой на ровне
                        
Примусові робітниці Ніна Сова (праворуч), Валентина Прач і Валентина Тягнирядно
село Михайло-Лукашеве, Вільнянський (нині Запорізький) район, Запорізька область
Вольфсбург, земля Нижня Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_220
Напис на звороті:
На щіру згадку дорогої сетричкі Каті від Ніни 
                            Мама тут из нею на фотокарточки Валя Прач и Валя Тягнирадно
                            В час перебування в город[і] K.D.F. [в] Германії
                            Сова Ніна
                        

Ніна Сова народилася у 1926 році в селі Михайло-Лукашеве Вільнянського (нині Запорізького) району на Запоріжжі. Закінчила 5 класів місцевої школи, працювала у колгоспі. 27 серпня 1943 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста автомобілів К.д.Ф. (скорочено від назви нацистського індустріального проекту "Kraft durch Freude" — "Сила через радість", нині Вольфсбург) у землі Нижня Саксонія. З 11 вересня 1943 року вона працювала на сверлильному станку на автомобільному заводі "Фольксваген". 11 квітня 1945 року звільнена американською армією. Згодом її передали радянській стороні, працювала на зборі врожаю при одній з частин Червоної армії на території Польщі. Пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 164 в місті Дойч-Кроне (нині Валч у Західнопоморському воєводстві, Польща). 20 жовтня 1945 року вона отримала дозвіл повернутися додому. У вересні 1946 року пройшла повторну перевірку. На той час працювала на машинно-тракторній станції у Михайло-Лукашевому. Згодом вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Клименко. На початку 1990-х років проживала у селищі Олександрівка на Донеччині.
Примусова робітниця Ніна Сова
село Михайло-Лукашеве, Вільнянський (нині Запорізький) район, Запорізька область
Вольфсбург, земля Нижня Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_221
Ніна Сова народилася у 1926 році в селі Михайло-Лукашеве Вільнянського (нині Запорізького) району на Запоріжжі. Закінчила 5 класів місцевої школи, працювала у колгоспі. 27 серпня 1943 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста автомобілів К.д.Ф. (скорочено від назви нацистського індустріального проекту "Kraft durch Freude" — "Сила через радість", нині Вольфсбург) у землі Нижня Саксонія. З 11 вересня 1943 року вона працювала на сверлильному станку на автомобільному заводі "Фольксваген". 11 квітня 1945 року звільнена американською армією. Згодом її передали радянській стороні, працювала на зборі врожаю при одній з частин Червоної армії на території Польщі. Пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 164 в місті Дойч-Кроне (нині Валч у Західнопоморському воєводстві, Польща). 20 жовтня 1945 року вона отримала дозвіл повернутися додому. У вересні 1946 року пройшла повторну перевірку. На той час працювала на машинно-тракторній станції у Михайло-Лукашевому. Згодом вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Клименко. На початку 1990-х років проживала у селищі Олександрівка на Донеччині.
Ніна Сова (ліворуч) з неідентифікованою примусовою робітницею
село Михайло-Лукашеве, Вільнянський (нині Запорізький) район, Запорізька область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_222
Напис на звороті:
На долгую доброю пам'ять дорогої сестрички Каті от Ніни в час переживання в германій. 

                            Катя!!! Желаю быть тебе счасливой скорей на родину вернутся и больше сюда не попадать
                            Люблю, любить тебя я буду сьогодні завтра і всігда. Тебе я вечно не забуду. Не забивай и ти міня 
                            
                            6/XI-[19]44 
                        

Ніна Сова народилася у 1926 році в селі Михайло-Лукашеве Вільнянського (нині Запорізького) району на Запоріжжі. Закінчила 5 класів місцевої школи, працювала у колгоспі. 27 серпня 1943 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста автомобілів К.д.Ф. (скорочено від назви нацистського індустріального проекту "Kraft durch Freude" — "Сила через радість", нині Вольфсбург) у землі Нижня Саксонія. З 11 вересня 1943 року вона працювала на сверлильному станку на автомобільному заводі "Фольксваген". 11 квітня 1945 року звільнена американською армією. Згодом її передали радянській стороні, працювала на зборі врожаю при одній з частин Червоної армії на території Польщі. Пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 164 в місті Дойч-Кроне (нині Валч у Західнопоморському воєводстві, Польща). 20 жовтня 1945 року вона отримала дозвіл повернутися додому. У вересні 1946 року пройшла повторну перевірку. На той час працювала на машинно-тракторній станції у Михайло-Лукашевому. Згодом вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Клименко. На початку 1990-х років проживала у селищі Олександрівка на Донеччині.
Ніна Сова (праворуч) з неідентифікованими примусовими робітницями
село Михайло-Лукашеве, Вільнянський (нині Запорізький) район, Запорізька область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_223
Напис на звороті:
Ніна [...]
                            мой фота все которі [...]
                            Ніна [далі напис нечитабельний] 
                        

Ніна Сова народилася у 1926 році в селі Михайло-Лукашеве Вільнянського (нині Запорізького) району на Запоріжжі. Закінчила 5 класів місцевої школи, працювала у колгоспі. 27 серпня 1943 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста автомобілів К.д.Ф. (скорочено від назви нацистського індустріального проекту "Kraft durch Freude" — "Сила через радість", нині Вольфсбург) у землі Нижня Саксонія. З 11 вересня 1943 року вона працювала на сверлильному станку на автомобільному заводі "Фольксваген". 11 квітня 1945 року звільнена американською армією. Згодом її передали радянській стороні, працювала на зборі врожаю при одній з частин Червоної армії на території Польщі. Пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 164 в місті Дойч-Кроне (нині Валч у Західнопоморському воєводстві, Польща). 20 жовтня 1945 року вона отримала дозвіл повернутися додому. У вересні 1946 року пройшла повторну перевірку. На той час працювала на машинно-тракторній станції у Михайло-Лукашевому. Згодом вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Клименко. На початку 1990-х років проживала у селищі Олександрівка на Донеччині.
Примусова робітниця Ніна Сова
село Михайло-Лукашеве, Вільнянський (нині Запорізький) район, Запорізька область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_224
Напис на звороті:
Напам'ять Каті від Ніни фото каротчка в Германії 
                            порошу вишли мені
                        

Ніна Сова народилася у 1926 році в селі Михайло-Лукашеве Вільнянського (нині Запорізького) району на Запоріжжі. Закінчила 5 класів місцевої школи, працювала у колгоспі. 27 серпня 1943 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста автомобілів К.д.Ф. (скорочено від назви нацистського індустріального проекту "Kraft durch Freude" — "Сила через радість", нині Вольфсбург) у землі Нижня Саксонія. З 11 вересня 1943 року вона працювала на сверлильному станку на автомобільному заводі "Фольксваген". 11 квітня 1945 року звільнена американською армією. Згодом її передали радянській стороні, працювала на зборі врожаю при одній з частин Червоної армії на території Польщі. Пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 164 в місті Дойч-Кроне (нині Валч у Західнопоморському воєводстві, Польща). 20 жовтня 1945 року вона отримала дозвіл повернутися додому. У вересні 1946 року пройшла повторну перевірку. На той час працювала на машинно-тракторній станції у Михайло-Лукашевому. Згодом вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Клименко. На початку 1990-х років проживала у селищі Олександрівка на Донеччині.
Примусовий робітник Іван Наливайко
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_225
Напис на звороті:
Наливайко Люся Степан[івна]
                            16 жовтня 1944 р.
                            на долгую та незабутню 
                            Память сестри Люсі вчас перебуваня в Німечинні
                            Наливайко Іван Степанович
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_226
Напис на звороті:
Напамять 
                            Любі від Наташи
                            Пид час перебува[н]ня в Германії
                        
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_227
Напис на звороті:
[...]
                            На довгу низабутню 
                            [па]мять Олексію Бабенко
                            [ві]д Франі Яворської 
                            під час перебування в [...]
                            15/IV-го 43 ро[ку]
                        
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST"
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_228
Напис на аверсі:
1943
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Пархім, земля Мекленбург-Передня Померанія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_229
Напис на звороті:
[На довгую] и добрую
                            [па]мять сво[...] [по]друзі К[ати]
                            від подруги Оли
                            [пі]д час перебування 
                            городи Пархими
                            
                            [...] Каті от [...]цаенко Олі Сергиевной 
                            
                            Сколько зір на неби и риб у води
                            Столко щас[тя] бажаю подружеч[ко]
                            тобі дару [...]
                            [...]
                            нерват и меня 
                            незабувать
                            любищ храни
                            нелюбиш спалі
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_230
Напис на звороті:
26.10.43 р.

                            На згадку
                            Васі Кондрацькому 
                            із Каті Гайдай 
                            під час перебування 
                            в Німеччині.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_231
Напис на звороті:
Надолгую и добрую
                            память Наташі
                            від Люби під час
                            перебування в Великонімечині Наташічка
                            прошу як вернися 
                            додому то прошу
                            тоді мене незабувай
                            Тоді ти вспомниш как
                            ми гуляли і як ти
                            робила а я приходила 
                            до тебе
                            
                            9/I-44 г. 
                            Наташі від Люби Вірич.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
Оленівка, Буринський район, Сумська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_232
Напис на звороті:
Украина
                            Сумска обл.
                            Буринский р-н
                            деревня Еленовка
                            Рябоконь Мойсей Андривыч. 
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_233
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_234
Напис на звороті:
На долгую и на вичную
                            памят од друга Миши подруги
                            Наташи 
                            1945 г. 
                            
                            Миша
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_235
Напис на звороті:
Напамять Галочка
                            від Люби Надолгою
                            память як поїдем до дому то будем
                            друг друга споминать
                            що перебували вилико
                            німечіні вместі
                            незабувай я 
                            незабуду.
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_236
Напис на звороті:
Германия 1942 г.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_237
Напис на звороті:
На долгою Люба Юра. 
                            и незабываемую 
                            память Люба Вера
                            лучшей подруге
                            Наташе от 
                            Лиды и Юры
                            во время жизни
                            в Германии
                        
Неідентифіковані примусова робітниця і робітник з нашивкою "OST"
—
Штутгарт, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_238
Напис на звороті:
На долгою память по[дру]зі Наташі Лахно
                            від Олі Біла підчас
                            перебування у Городі
                            Шту[т]гарті 20/3-[19]44 рок
                            Оля.
                        

Напис адресовано Наталії Лахно. Вона народилася у 1924 році в селі Лука Лохвицького (нині Миргородського) району на Полтавщині. Закінчила 10 класів місцевої школи. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 16 жовтня 1942 року працювала помічницею лаборанта у фірмі "Штрайхер" в місті Штутгарт у землі Баден-Вюртемберг. Проживала у таборі "Гіттерстег". У квітні 1945 року звільнена французькою армією. Ще деякий час залишалася у Штутгарті. Згодом її передали радянській стороні, з 25 липня по 15 серпня 1945 року пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 251 у місті Люккенвальде в землі Бранденбург. Після цього їй дозволили повернутися додому і 3 вересня 1945 року прибула в Луку. У 1947 році вона пройшла повторну перевірку. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Черемошна. На початку 1990-х років жила у Києві.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_239
Напис на звороті:
Надовгую згадку
                            своїй вірний й неколи 
                            не забутьній подрузі
                            Мані від твоєї 
                            подруги Наді
                            В час переживання в [затерто]
                            29/VI-[19]44 р. 
                            
                            Напамять тобі
                            я писала як зори
                            на небі зийшли
                            щоб знала вірна
                            подруга Маня де
                            роки проходять наши
                            молоди. 
                            
                            Маня любися й 
                            кохайся поки цьвіте твоя красота, бо
                            скоро воно ізмарнії
                            і потече як бурна
                            вода
                        
Наталія Лахно та неідентифікований примусовий робітник
село Лука, Лохвицький (нині Миргородський) район, Полтавська область
Штутгарт, земля Баден-Вюртемберг
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_240
Напис на звороті:
Пусть напомнет
                            тебе та невинная
                            фотокарточка
                            нашу любовь и счастья
                            в Штрайхеровские
                            времена
                            
                            Штуттгарт
                            25/IX-[19]43 года
                        

Наталія Лахно народилася у 1924 році в селі Лука Лохвицького (нині Миргородського) району на Полтавщині. Закінчила 10 класів місцевої школи. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 16 жовтня 1942 року працювала помічницею лаборанта у фірмі "Штрайхер" в місті Штутгарт у землі Баден-Вюртемберг. Проживала у таборі "Гіттерстег". У квітні 1945 року звільнена французькою армією. Ще деякий час залишалася у Штутгарті. Згодом її передали радянській стороні, з 25 липня по 15 серпня 1945 року пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 251 у місті Люккенвальде в землі Бранденбург. Після цього їй дозволили повернутися додому і 3 вересня 1945 року прибула в Луку. У 1947 році вона пройшла повторну перевірку. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Черемошна. На початку 1990-х років жила у Києві.
Неідентифіковані примусові робітники
—
Штутгарт, земля Баден-Вюртемберг
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_241
Напис на звороті:
На память дорогой подруге Наташе
                            от [...]
                            Штуттгарт, 5/ХІІ-1942
                        

Напис адресовано Наталії Лахно. Вона народилася у 1924 році в селі Лука Лохвицького (нині Миргородського) району на Полтавщині. Закінчила 10 класів місцевої школи. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 16 жовтня 1942 року працювала помічницею лаборанта у фірмі "Штрайхер" в місті Штутгарт у землі Баден-Вюртемберг. Проживала у таборі "Гіттерстег". У квітні 1945 року звільнена французькою армією. Ще деякий час залишалася у Штутгарті. Згодом її передали радянській стороні, з 25 липня по 15 серпня 1945 року пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 251 у місті Люккенвальде в землі Бранденбург. Після цього їй дозволили повернутися додому і 3 вересня 1945 року прибула в Луку. У 1947 році вона пройшла повторну перевірку. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Черемошна. На початку 1990-х років жила у Києві.
Марія Лахно та неідентифікований примусовий робітник
село Лука, Лохвицький (нині Миргородський) район, Полтавська область
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_242
Напис на звороті:
На згадку
                            Наташі від 
                            Марусі Лахно
                            в час перебування
                            в Німеччині.
                            10/X-[19]43 р. 
                        

Марія Лахно народилася у 1920 році в селі Лука Лохвицького (нині Миргородського) району на Полтавщині. Закінчила Сумський хімічний технікум цукрової промисловості. 26 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 16 жовтня 1942 року працювала у фірмі "Штрайхер" в місті Штутгарт у землі Баден-Вюртемберг. Проживала у таборі "Гіттерстег". У квітні 1945 року звільнена французька армія. Ще деякий час залишалася у Штутгарті. Згодом її передали радянській стороні, з 25 липня по 15 серпня 1945 року пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 251 у місті Люккенвальде в землі Бранденбург. Після цього їй дозволили повернутися додому і 3 вересня 1945 року прибула в Луку. У 1946 році вона пройшла повторну радянську перевірку. Згодом проживала у місті Заводське, померла у 2000-х роках.

Наталія Лахно народилася у 1924 році в Луці. Закінчила 10 класів місцевої школи. Її доля на примусовій праці та повернення додому ідентичні до Марії Лахно. У 1947 році вона пройшла повторну радянську перевірку. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Черемошна. На початку 1990-х років жила у Києві.
Примусовий робітник Михайло Страшнюк
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_243
Напис на звороті:
1943 Травень
                            в Німеччині (Війна).
                            На память від Миші
                            рідним
                        
Наталія Лахно (сидить четверта ліворуч у першому ряду) та Марія Лахно (сидить четверта ліворуч у другому ряду) з неідентифікованими примусовими робітниками та робітницями
село Лука, Лохвицький (нині Миргородський) район, Полтавська область
Штутгарт, земля Баден-Вюртемберг
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_245
Напис на звороті:
Одпечаток восточних робітників фірми Штрайхер 
                            в 1943 р. 
                            
                            Згадаю Вкраїну,
                            Степи ті безкраї,
                            І батька,
                            І діда старого згадаю - 
                            Так колись казав Т. Шевченко, а тепер усі ми.
                        

Наталія Лахно народилася у 1924 році в селі Лука Лохвицького (нині Миргородського) району на Полтавщині. Закінчила 10 класів місцевої школи. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 16 жовтня 1942 року працювала помічницею лаборанта у фірмі «Штрайхер» в Штутгарті у землі Баден-Вюртемберг. Жила у таборі «Гіттерстег». У квітні 1945 року звільнена французькою армією. Ще деякий час залишалася у Штутгарті. Згодом її передали радянській стороні, з 25 липня по 15 серпня 1945 року пройшла перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 251 у місті Люккенвальде в землі Бранденбург. Після цього їй дозволили повернутися додому і 3 вересня 1945 року прибула в Луку. У 1947 році вона пройшла повторну перевірку. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове – Черемошна. На початку 1990-х років жила у Києві.

Марія Лахно народилася у 1920 році в Луці. Закінчила Сумський хімічний технікум цукрової промисловості. Її доля на примусовій праці та повернення додому ідентичні до Наталії Лахно. У 1946 році вона пройшла повторну радянську перевірку. Згодом жила у Заводському, померла у 2000-х роках.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_246
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_247
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
Лейпциг, земля Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_248
Напис на звороті:
фото 1943 р. під час 
                            перебування в городі Ляйпцігу дівчата.
                            Ліда, Галя Уля, Паша Валя
                            Вера, Зіна, Оля.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
Зуль, земля Тюрингія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_249
Напис на звороті:
На пам'ять своєму братіку Колі від сестри Ларіси під час перебування в Германії г. Зуль 
                            Колічка вибач, що погана кращої немає
                            як буде вишлю кращу. 
                            Коля це моя подруга Маруся. 
                            
                            Єсли любишь храни
                            а не любишь порви
                            и никому не дари 
                            
                            Колічке от сестри 
                            
                            Ларіса [23]/І-44
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_250
Напис на звороті:
в Германії в часи
                            Руссько Германської 
                            війни
                            1944 р. 
                            Надя Мельніченко
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
Ремшайд, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_251
Напис на звороті:
Remscheid 1/6 1944 
                            Na pamiątkę dla Ukochanej
                            Nadii ofiaruje swoją podobizne
                            wspulnej niewoli w łagrach
                            Julia Hlebek
                            
                           [На пам'ять для дорогої Надії
                            дарую своє фото
                            під час спільного перебування у таборах
                            Юлія Хлебек]
                            
                            1944 рік
                            Під час перебування в Германії
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Надія Мельниченко (друга ліворуч у першому ряді) з неідентифікованими примусовими робітницями з нашивками "OST"
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_252
Напис на звороті:
фото під час перебування в Германії
                            1944 р. 
                            
                            Надя Мельниченко
                            в центре спереди
                            (с косами) 
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітники з нашивкою "OST"
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_253
Напис на звороті:
Напамят посылаю свою фото своей племяницы Анастасии Марковной от вашава
                            дятинки Клищова Петра Иванов[ановича]
                            Дарю я в час переживания в Великой Германии 8/II 44 года
                            
                            Досвидания Настинка Марковна
                            от Клищова Петра Ив[ановича] 
                        
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
Ремшайд, земля Північний Рейн-Вестфалія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_254
Напис на звороті:
снімок При встречі Німецького різдва. В підчас Перебування в Великій Німеччині в Городі Ремшайді
                            20/XII -42 р. 
                            В русскому лагирі
                            
                            Надя
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та юнак-робітник з нашивкою "OST"
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
Ремшайд, земля Північний Рейн-Вестфалія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_255
Напис на звороті:
Мельніченко Надя Марковна. 

                            снімок При встречі Німецького різдва. В підчас Перебування в Великій Німеччині в Городі Ремшайді
                            20/XII-42 р. 
                            
                            в рускому лагирі 
                            
                            Мельніченко Надя Марковне
                        
Неідентифіковані польські примусові робітниці з нашивками "P"
—
Ремшайд, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_256
Напис на звороті:
Na długą pamiątkę daruje swoją podobizne ukochanej koleżance Nadzi z powodu razem życia smutnego w lagrach na obczyźnie
                            Nie zapomniana o Nadzi
                            nigdy Hela
                            
                            Remscheid
                            dnia 19.V.44 r. 
                            
                            
                            [На довгу пам’ять дарую свою фотографію
                            улюбленій колежанці Наді
                            з приводу спільного і сумного життя
                            в таборах на чужині.
                            Хела, яка ніколи не забуде про Надю.
                            Ремшайд.
                            Дня 19.V.44 р]
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Примусова робітниця Надія Мельниченко
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_257
Напис на звороті:
в Германії в часи
                            Руссько Германської 
                            війни
                            1944 р.
                            Надя 
                        

Надія Мельниченко народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_258
Напис на звороті:
При разлуке Надя!!! 
                            Вспомниш дружбу 
                            Вспомниш юние года 
                            Но непомочь в разлуки раз судьба, наша такова. Ена Маруся!!! 
                            А при разлуке 
                            поцелуемся и незабудеш ты меня Надя!!! 
                            
                            На долгую и никогда незабываемую память дорогой систричке Наде Мельниченко.
                            От Ени Маруси!!!
                            
                            Дарю я тибе фото
                            вовремя жизни в Германии
                            1/II -1944 года
                            
                            Муся
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_259
Напис на звороті:
На довгу і низабутню памят своіі дорогенькі нибоженці Надічкі від тьоті Соні в під час пирибування в чужому краю
                            В 1945 р.
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_260
Напис на звороті:
Надбрую і долгую памят подрузі Наді Мельніченко от Галі Кавасчук в место отезда [...] 11/8 -44 р. 
                            храні не потеряй 
                            еслі думаєш то не забувай
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Ремшайд, земля Північний Рейн-Вестфалія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_261
Напис на звороті:
На вспоминае Надежде от Дуси Во время нашей дружбы за Границей в г. Ремшайде
                            1/V 1945 г. 
                            
                            Дару я тибе карточку 
                            Прошу ее хранит[ь]
                            Но если прозобудеш 
                            Прошу ее спалит[ь]
                            На памить Нади от Дуси Махнач
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_262
Напис на звороті:
На згадку дорогій подрузі Наді М. від Олі під час нашої годової розлуки. Спомни і незабудь я тебе ніколи [не забуду]

                            Оля 11/VII-44
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковане подружжя з донькою
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_263
Напис на звороті:
На довгу і низабутню згадку свої[й] дорогі[й] і любимі[й] нибогі Наді від твоїх родних Дяді Тёті і від сестрички Тані. Подарунок в під час перебуваня в Німетчині.
                            17/X 1943 р.
                            
                            Даримо ми тобі це фото і просимо прийнять хотя воно погане ну просим ни терять. 
                            
                            Надічка люба систричко просимо ми тебе якщо маїш свою фото то вишли нам дуже просимо
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Надія Мельниченко (праворуч) та неідентифіковані примусові робітниці
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_264
Напис на звороті:
в Германії  в часи Руссько Германської війни
                            1944
                            Надя 
                            
                            Мельніченко Надя Марковна
                        

Надія Мельниченко народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Надія Мельниченко (ліворуч у першому ряду) та неідентифіковані примусові робітниці
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_265
Напис на звороті:
в Германії в часи Руссько Германської війни 1944 р. Надя
                        

Надія Мельниченко народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_266
Напис на звороті:
На долгую и доброю память дорогой подруги Мильниченково[й] Нади от подруги Письменной К.

                            Надичка! 
                            Не в шумной беседи друзя познаюца они познаюца бедой коль горе узнаеш и сльози поллюца тот друг кто заплачить с тобой 
                            
                            17/V 44 года 
                            
                            Катя + Надя
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_267
Напис на звороті:
1944 р. 
                            під час перебування в Німеччіні
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_268
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_269
Надія Мельниченко (четверта ліворуч у другому ряду) з неідентифікованими примусовими робітницями та робітниками
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_270
Надія Мельниченко народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_271
Примусова робітниця Надія Мельниченко
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_272
Напис на звороті:
в Германії в часи Руссько Германської війни 1944 р. Надя
                        

Надія Мельниченко народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Ремшайд, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_273
Напис на звороті:
Надя!!! 
                            Далеко от меня когда будешь
                            Двери комнаты ветер сорьвет
                            Затвори их фото
                            взгляни ты
                            вспомни где теперь
                            Нина живёт. 
                            12/IX-44 года 
                            [підпис] 
                            
                            На долгую память от Нины [для] Нади. 
                            Надя вспоминай прошедсю жизнь
                            в одном лагере
                            города Ремшайда
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Надія Мельниченко (праворуч) з неідентифікованою примусовою робітницею
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_274
Напис на звороті:
в Германії в часи війни 1944 р. Надя
                        

Надія Мельниченко народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Зуль, земля Тюрингія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_275
Напис на звороті:
На довгу пам'ять своїй дорогій подругі Марусічкі від Ларіси. Під час перебування у Германії у г. Зуль
                            люба Марусічка яка я страшна тут правда я змінилась. Вибач що погана но другої не маю.
                            18/VI-44
                        
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_276
Напис на звороті:
Надолгую память любимому другу Яши от Маруси под час переживання в германии

                            Писать много нихачу
                            И слов тирать не буду
                            Лиш одно тибе скажу
                            Люблю и не забуду!!
                            19/VII-45 року
                        
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_277
Надія Мельниченко (крайня ліворуч) та неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_278
Надія Мельниченко народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_279
Напис на звороті:
На память лучшему другу Нади от Ольги. 

                            Взглянешь, вспомнишь
                            времена проведеные вместе. 
                            29/IV.44
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця та робітник
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_280
Напис на звороті:
На згадку подрузі Наді від подруги Галі під час нашої годової розлуки 11/VII 44 року.
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_281
Напис на звороті:
Дарю фото свої[й] дорогенькі[й] нибожиці Надічкі
                            Від дяді Диниса
                            В під час пирибування в далекому краю. 
                            В 1945 р. 
                        

Напис адресовано Надії Мельниченко. Вона народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Примусова робітниця Надія Мельниченко
село Віта-Литовська (нині частина Києва), Київська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_282
Напис на звороті:
Надя М. 
                        

Надія Мельниченко народилася у 1923 році в селі Віта-Литовська на Київщині (нині частина Києва). Закінчила 7 класів сільської школи, а потім – школу фабрично-заводського учнівства в Києві. Після цього працювала на Київській швейній фабриці ім. Смірнова-Ласточкіна. 14 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Ремшайд у землі Північний Рейн-Вестфалія. З 26 червня 1942 року працювала там шліфувальницею на металургійному заводі Отто Ортлінгауза та синів. Жила в таборі на спортивному полі на вулиці Гонсберг. Після звільнення американською армією у листопаді 1945 року їй вдалося повернутися до Києва. У липні-жовтні 1946 року пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, і отримала дозвіл жити у Києві. Попри це, до жовтня 1956 року вона перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша її доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST" біля могили Анни Андреєвої
Кремінна, Луганська область
Брауншвайґ, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_283
Напис на звороті:
28/XI 44 
                            Аничка это фото послужить тебе, везде и всегда памятью о нашей Германской вместе переживаемой жизни. 
                            Аничка помни и никогда незабывай
                            г. Кременная
                            Октябрськая 58
                            Лактеонова Анна 
                        

Могила примусової робітниці Анни Андреєвої. Вона народилася 8 липня 1926 року в селі Боково-Платове на Луганщині, а померла 3 травня 1943 року від запалення легень у місті Брауншвайґ в землі Нижня Саксонія. Її тіло спалили у місцевому крематорії та поховали на так званому кладовищі для іноземців.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Штеттін (нині Щецин, Польща)
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_284
Напис на звороті:
Назгадко подрузі Гані от Ліди Solotun в час перебування в проклятій німеччині в городі Stettini 
                            27.7.[19]43 року 
                            Прошу сохраняй 
                            Ліда 
                        
Примусова робітниця Катерина Ганчеренко
—
Бад-Дюрренберг, земля Саксонія-Ангальт
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_285
Напис на звороті:
На память дорогой Паші от Кати Ганчеренко
                            Не в дружной беседе друзя познаются они познаются бедой коль час настанет и сльози польются вспомни тот друг кто заплачет с тобой.
                            
                            Katja Hаntscherenko 
                            Bad-Durrenberg
                            
                            6.2.45
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Шлезвіг, земля Шлезвіг-Гольштейн
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_286
Напис на звороті:
Память с Германии 
                            1943 г. 21 мая
                            в городе Шлезвиг
                            в деревни Тумби
                            работала в хозяина Ані Нільзен. Генрік.
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_287
Напис на звороті:
Отто Томзен
                        
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_288
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_289
Напис на звороті:
1943 г[од] 

                            Бараболя Оля
                            [...] Дуса
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_290
Напис на звороті:
Фотографірувались 26-го травня 1943 р. 
                            Під час перебування в Німеччині "Silva" "Eriduur"
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_291
Напис на звороті:
Германия 1944 год
                            Rostock - Leipzig
                            Росток - Ляйпциг 
                            3 сентября - 4 сентября
                            
                            1944 год 
                            
                            16/IX 44 Грацц у часи 
                            23/IX 5-6 [...] Зоя
                        
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_293
Напис на звороті:
Назгадку від Дуні до моєї Любої сестри Наташі! пирибування в Німечині. 
                            12 IX [19]43 року
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Госберг, земля Баварія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_294
Напис на звороті:
На долгу пам'ят[ь] Наді від Каті в часи пирибування в великії Гирманії в 1944 році в селі Gosberg 
                            Шлю тобі фото просю ёго храніть оно тебе нидасть подруги катечки забить
                            
                            як наравиця то храни а нинаравиця то назад поверни. 
                            
                            Наді від Каті
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_295
Напис на звороті:
Фотокарточка в час перебування в Германії
                            Смерть немецким захватчикам!
                            Фотографія В час перебування в Німеччині 
                            А бедный моряк средь бреду напевал расскинулось море широко 
                            
                            3.6 1943 года
                            Марченко Євгенія Григорьевна
                            [підписи]
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
село Новостепанівка, Перещепинський (нині Самарівський) район, Дніпропетровська область
Мюнхгаузен, земля Гессен
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_296
Напис на звороті:
На пам'ять лучшій подрузі Лені Рогачовій від Вери Кулик в час перебування в Німеччині в городі Мюнгаузі 3/IX - [19]44 р. 

                            Пусть так тихо цветет наша дружба с тобой как во ржи золотой василек голубой
                            Вера + Лена
                            об. Дніпропетровська
                            рн. Перещепенський
                            село Новостепанівка
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Мезум, земля Північний Рейн-Вестфалія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_297
Напис на звороті:
На память Людочке от Нины Н. 
                            В дни совместной жизни в германии.
                            Помни и не забывай меня как я тебя.
                            Быть может не встретимся снова 
                            Незнаю что ждет в переди.
                            Но всеже прошу тебя Людочка
                            Ты память мою сохрани. 
                            От Нины [підпис] 
                            
                            Германия 
                            Мезум. 

                            21 / XI-43.                          
                        
Примусова робітниця Надія Чудеєвич
—
Райне, земля Північний Рейн-Вестфалія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_298
Напис на звороті:
На згадку Людмилі від Наді 6/XII - [19]42 р. 
                            Під час перебування в Німеччині в м. Райне                          
                        
Примусова робітниця Надія Чудеєвич
—
Райне, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_299
Напис на звороті:
На довгу, й вічну й ніколи незабутьню пам'ять дарю своїй любій подрузі Ремболовіч Людочці від Чудеєвіч Наді, в час перебування в Німеччині, місто Райне

                            22 червня
                            1944 р. 
                            
                            Дарю сердечно 
                            помні вечно. 
                            
                            Не забувай, нашої дружби.                      
                        
Віра Мірошник (ліворуч у другому ряду) з неідентифікованими примусовими робітницями
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_300
Напис на звороті:
21/9 - [19]44 
                            От Вери                     
                        
Віра Мірошник (ліворуч) з неідентифікованими примусовими робітницями
—
Ельбінг (нині Ельблонг, Польща)
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_301
Напис на звороті:
Вспоминай и не забывай о мне милая дарагая Людочка. Дарю напамять милой хорошенькой Людочке
                            25/8 - [19]44 Елбинг.
                            В Мирошник                   
                        
Віра Мірошник (стоїть ліворуч) з неідентифікованими примусовими робітницями та робітником
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_302
Напис на звороті:
Людочке от Веры                 
                        
Віра Мірошник (ліворуч) з неідентифікованою примусовою робітницею
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_303
Напис на звороті:
21/9 - [19]44 
                            От Веры              
                        
Віра Мірошник (стоїть праворуч) з неідентифікованими примусовими робітницями
—
Ельбінг (нині Ельблонг, Польща)
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_304
Напис на звороті:
25/8 - [19]44 

                            На память дорогой сестренке Людочке от Вери во время переживання такой [...] жизни в Elbinge в этих мрачних бараках 
                            [підпис]             
                        
Віра Мірошник (у центрі) з неідентифікованими примусовими робітницями
—
Ельбінг (нині Ельблонг, Польща)
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_305
Напис на звороті:
дорогой Людочке. От Вери во время перебивания в Германии в городе Elbing 
                            Miroschnik
                            25/8 - [19]44          
                        
Примусова робітниця Віра Мірошник
—
Ельбінг (нині Ельблонг, Польща)
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_306
Напис на звороті:
На память дорогій сестричці Людочці від Віри Мірошник.
                            Візьми подруга для спомину що вчились вмісті бо настане та пора що не почуєш вісті
                            Elbing 10.10.[19]44         
                        
Неідентифіковані примусові робітники
—
Грефен, земля Північний Рейн-Вестфалія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_307
Напис на звороті:
На пам'ять Людмили от Анания Вознюк[а] Во время перебывания в г. Грефен в Германии         
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Райне, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_308
Напис на звороті:
На пам'ять Людмиле от Оли во время совместной жизни в Райне в Германии и работі на фабрике Tacke [підпис]

                            1944 року 
                            17 мая       
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та хлопчик
—
Зопот (нині Сопот, Польща)
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_309
Напис на звороті:
Deutschland

                            На спогад Людмилі від подруг
                            Zoppot     
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
Данциг (нині Гданськ, Польща)
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_310
Напис на звороті:
Моїй найкращій найвірніший найрідніший ніколи незабутній подрузі Людочці Рембалович від Віри Мірошник 
                            Danzig
                            17/IV - [19]43 р.    
                        
Примусовий робітник Юрій Ольшевський
—
Райне, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_312
Напис на звороті:
28. XII - [19]44 г. 
                            На долгую память верной подруге Людмиле во время перебывания в Великогермании в гор. Райне
                            от Юры Ольшевского  
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_313
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Хаседе, Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_316
Напис на звороті:
Hasede (Германия) 14/5 - [19]44 г.  
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Хаседе, Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_317
Напис на звороті:
Hasede (Германия) 14/5 - [19]44 г.  
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область
Вольфсбурґ, Нижня Саксонія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_318
Напис на аверсі:
1     2 
                        

Напис на звороті:
1) Подруга из Заслава (около Шепетовки) с мужем
                            2) Я с Стахом.
                            3) знакомая 
                            
                            Германия
                            Вольфсбург. 1945 г. 
                        
Примусовий робітник Василь Мокієнко з нашивкою "OST"
село Новопавлівка, Томаківський (нині Нікопольський) район, Дніпропетровська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_319
Напис на звороті:
Українець
                            Днепропетро[вська область]
                            рн Томаковськ[ий]
                            село Ново Павловка
                            Мокіенко Василь
                        

Василь Мокієнко народився у 1924 році у селі Новопавлівка Томаківського (нині Нікопольського) району на Дніпропетровщині. Закінчив 7 класів сільської школи, працював у місцевому колгоспі. У 1942 році його вивезли на примусову працю. Спершу працював на текстильній фабриці у місті Райне в землі Північний Рейн-Вестфалія. За спробу втечі його арештували і на три місяці запроторили до виправно-трудового табору «Гунсвінкель» у місті Люденшайд. Після звільнення у лютому 1943 році потрапив на роботу до фермерського господарства Шурмана у селі Рінкероде. У квітні 1945 року – звільнений британською армією. Через три місяці його передали радянській стороні до міста Тангермюнде в землі Саксонія-Ангальт, а там – мобілізували до робочого батальйону і відправили на Урал. У січні-лютому 1946 року пройшов перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, в місті Первоуралськ у Свердловській області в Росії. Подальша його доля невідома.
Примусова робітниця Віра Шулежко
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_320
Напис на звороті:
Пусть цветет наша дружба с тобой
                            Как в степи золотой василек голубой. 
                            
                            Людочке от Веры Шулежко
                            
                            2.2.[19]44 г. 
                            В дни германской жизни. 
                            В. Шулежко
                        
Тетяна Туренко (праворуч) з неідентифікованими примусовими робітницями з нашивками "OST"
село Степанці, Канівський (нині Черкаський) район, Черкаська область
Гермсдорф, земля Тюрингія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_321
Напис на звороті:
Назгадку Сані Гайді від Тані Туренко під час перебування в Германії в селі Гермсдорфі
                            Саня! Моє фото зберігай і про мене не забивай
                            неділя 2 година дня 20.8. 1944 року
                            Таня Туренко.
                        

Тетяна Туренко народилася у 1926 році в селі Степанці Канівського (нині Черкаського) району на Черкащині. З серпня 1943 року вона була примусовою робітницею фірми Hermsdorf-Schomburg-Isolatoren GmbH у містечку Гермсдорф в землі Тюрингія. Жила в общинному таборі для «східних робітниць» на вулиці Оберндорфер Вег. Подальша її доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_322
Напис на звороті:
Галочке от Шуры во время пребывания Германии
                            Дарю ее тому о ком мечтаю о ком я думаю всегда 
                            о ком я часто вспоминаю 
                            не забуду никогда
                            
                            19.III.[19]44 АТокар
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Клаґенфурт-ам-Вертерзе, Австрія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_323
Напис на звороті:
Гале от Нины
                            Незабывай сестру
                            
                            Klagenfurt 17/VIII - [19]44. 
                            [підпис]
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_324
Напис на звороті:
Udowika Pascha gebeir Poltawer bezirk Drabowo Dorf Drabowo Str. Kriwa hreblja Ukraina

                            A.B.S.
                            
                            Kroll Marusja Lambach Obd. 1/17 Frauenlager 
                            Deutschland
                        
Неідентифікований примусовий робітник з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_325
Напис на звороті:
на память своему другу по совместительству роботи во время пирибування в Нимичини Ивану Мусиевичу от Фасоли П.Р.
                            25/Х
                        

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. У грудні 1942 року потрапив на примусову працю до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. Подальша його доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітники з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_326

Фотографія належала Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. У грудні 1942 року потрапив на примусову працю до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. Подальша його доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітники з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_327

Фотографія належала Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. У грудні 1942 року потрапив на примусову працю до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. Подальша його доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_328
Напис на звороті:
На довгу і не забутню пам'ять сестрі Лені 
                            Від брата Миколи Йос.
                            В час перебування
                            в германії 26/XII - [19]43 р. 
                            
                            [підпис]
                        
Неідентифіковані примусові робітники з нашивками "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_329
Напис на звороті:
Antonow Emeljan
                            Antonowa Katarina
                        
Примусова робітниця Галина Шкряда
—
Ессен, земля Північний Рейн-Вестфалія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_330
Напис на звороті:
На добрую і вечную память дорогі[й] і любимі[й] систриці Шкряди Мані від Шкряди Галі під час життя в Германії 26/VIII - [19]43 р.

                            Essen-Kray 
                            Schwelmhofe 23. 
                            
                            С приветом Галя як що любеш то храни а не любеш то назад мені поверни
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_331
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_332
Примусовий робітник Михайло Знова
село Лип'янка, Карлівський (нині Полтавський) район, Полтавська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_333
Напис на звороті:
На пам'ять кращому другу Полозу Ивану від Знови Михайла Платоновича 
                            с. Лип'янка
                            р-н. Карловський
                            об. Полтавська
                            фотографірувавсь 
                            18/II- [19]44 р. 
                            [підпис]
                        

Михайло Знова народився у 1924 році в селі Федорівка Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині. У 1927 році його сім'я переїхала до сусідньої Лип'янки. У 1939 році він закінчив неповну середню школу і почав працювати у конторі цукрового заводу в райцентрі Карлівка. Під час нацистської окупації його кілька разів намагалися відправити на примусову працю, але він щоразу втікав. 17 листопада 1942 року його таки вивезли до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. З січня 1943 по 31 серпня 1944 року він працював на будівельну компанію Ганса Шмідта, а з 4 вересня 1944 по 31 березня 1945 – на філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. У післявоєнній автобіографії писав, що «працював на чорнових роботах під нагайкою», два тижні був під арештом за спробу втечі. 4 квітня 1945 року звільнений американською армією і 15 травня його передали радянській стороні. Згодом три місяці працював на зборі врожаю. З 1 по 10 жовтня 1945 року пройшов радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі №369 в місті Зольдин (нині Мислібуж у Західнопоморському воєводстві, Польща). Згодом супроводжував табун коней до міста Слуцьк у Білорусі. Після цього його відправили в 197-й запасний полк, а коли той розформували – у збірно-пересильний пункт №316 на станції Бронна Гора біля Бресту. Тільки звідти дозволили повернутися додому, і в січні 1946 року він прибув до Федорівки. Подальша його доля невідома.

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. З грудня 1942 року був примусовим робітником тієї ж компанії і жив у тому ж таборі в Ладе. Подальша його доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_334
Напис на звороті:
На долгую пам'ять Вані П. від Александра Б. в час перебування в Германії 
                            31/X [19]43 г. [підпис]
                        

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. З грудня 1942 року був примусовим робітником тієї ж компанії і жив у тому ж таборі в Ладе. Подальша його доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітники
село Єнківці, Лубенський район, Полтавська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_335
Напис на звороті:
надовгу згадку своему товарышу Ивану Полозу вид Прищенка Пытра Полтавско[ї] области Лубенскы[й] раен сыло
                        

Автор напису – Петро Прищенко. Він народився у 1904 році в селі Єнківці Лубенського району на Полтавщині. Закінчив 2 класи місцевої школи. Працював у власному господарстві, з 1930 року – в колгоспі «Перебудова». Був одружений та мав трьох дітей. На початку німецько-радянської війни його мобілізували до Червоної армії, а у вересні пораненим потрапив у німецький полон у Запоріжжі, звідки втік у червні 1942 року і повернутися додому. Його арештували, впродовж 2,5 місяців протримали у в'язниці, після чого вивезли на примусову працю. У грудні 1942 року потрапив до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. 10 квітня 1945 року звільнений американською армією, згодом працював на різних роботах у місті Цізар в землі Бранденбург. Із 26 червня по 23 вересня 1945 року пройшов радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію у таборі №234 в місті Премніц, після чого отримав дозвіл повернутися додому і наступного місяця прибув у Єнківці. Працював у колгоспі. У 1946 році пройшов повторну перевірку. Подальша його доля невідома.

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. З грудня 1942 року був примусовим робітником тієї ж компанії і жив у тому ж таборі в Ладе. Подальша його доля невідома.
Примусовий робітник Андрій Малинка
Яготин, Київська область
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_336
Напис на звороті:
На пам'ять другу Івану Полозу від Малинки Андрія під час перебування в Німеччині "в цім незабутьньому раю" 
                            24/X - 1943 р. А. Malinka
                        

Андрій Малинка народився у 1926 році в місті Яготин (нині Бориспільський район) на Київщині. У грудні 1942 року потрапив на примусову працю до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. Подальша його доля невідома.

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. З грудня 1942 року був примусовим робітником тієї ж компанії і жив у тому ж таборі в Ладе. Подальша його доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_337
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_338
Примусова робітниця Параска Полоз
село Студеники, Переяслав-Хмельницький (нині Бориспільський) район, Київська область
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_339
Напис на звороті:
На довгу згадку брату Вані від сестри Паши в час перебування в Німеч[ч]ині. Ваня подивись на карточку і згадай свою сестрицю храни і низабувай 
                            2/VII - [19]43 р. Паша + Ваня брат і сестра
                        

Параска Полоз народилася у 1920 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у місцевому колгоспі ім. Шевченка. 27 травня 1942 року її вивезли на примусову працю до нацистської Німеччини. Упродовж першого року вона працювала на фермерському господарстві, а наступні два – на консервному заводі, допоки 2 травня 1945 року туди не зайшла Червона армія. 20 травня 1945 року вона пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, в місті Брест у Білорусі. Після цього повернулася додому і в серпні 1945 року пройшла повторну перевірку. Подальша її доля невідома.

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники. У грудні 1942 року потрапив на примусову працю до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. Подальша його доля невідома.
Примусовий робітник Григорій Свергун
Яготин, Київська область
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_340
Напис на звороті:
На долгую и добрую память Вани вид Григория Степан. Свергуна во врем'я совместной жизни в Г. 26.9.[19]43 года 

                            Друг Ваня если волны света умчат меня куда нибуть то пусть-же фото ето напомнит обо мне когда нибудь.
                        

Григорій Свергун народився у 1904 році в місті Яготин (нині Бориспільський район) на Київщині. У грудні 1942 року потрапив на примусову працю до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. Подальша його доля невідома.

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. З грудня 1942 року був примусовим робітником тієї ж компанії і жив у тому ж таборі в Ладе. Подальша його доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
село Знам'янка, Нововодолазький (нині Харківський) район, Харківська область
Ессен, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_341
Напис на звороті:
На довгу и незабуваемую згадку товаришу Солошенко Вані від товаришки Шаповал Марусі під час переживаня в Германії в Городі Ессен Kupferdreh
                            Если любиш то храни а ни любиш то порви и никому ни дари 
                            28/VIII-1944 р. 
                            
                            Харківська область
                            Ново-Водолазький район
                            Село Знаменка
                            [підпис]
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_342
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_343
Напис на звороті:
На долгую і незабутню память Неохотнику Ніколаю Кириловичу від Шаповалової Марусі і Наташі 
                            Під час перебування в Германії 
                            1944 г.
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_344
Напис на звороті:
На щиру згадку дорогому земляку Вані від тобі знайомої  землячки Каті Семенко в час життя в Германії 
                            Катя 11/7 - 1944 
                            
                            Ваня! 
                            Желаю быть тебе счастливым
                            Желаю горестей не знать
                            Желаю быть [...]
                            Меня не забывать !!!
                        
Неідентифікована примусова робітниця та робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_345
Неідентифіковані примусові робітники
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_346
Напис на звороті:
Дарю на долгою
                            Незабутню пам'ять свої[й] сестрі Галі від брата Вані та друга Вані Солошенка під час перебування на роботі в Німеччині
                            21-IX-[19]43 р. 
                            [підпис]
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Ельсніц, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_347
Напис на звороті:
1943 г. 
                            Лето. 
                            Дорогая Верочка! Взгляни и вспомни о своей сестре
                            г. Оельснитц
                            22/III - [19]44 г.
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Нойштадт (нині Прудник, Польща)
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_348
Напис на звороті:
На долгую память Веры от Веры
                            Вспомни потом взгляни
                            А не взгляни
                            Потом вспомни
                            
                            Photo-Hampel
                            Neustadt (Oberschles.) 
                            Niderstraße 26
                            Handwerkliches Lichtbild
                            
                            19|VI-1944 г.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_349
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_350
Галина Ключко та неідентифікована примусова робітниця
—
Фройденталь, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_351
Напис на звороті:
Freudental, den 29.10.[19]44

                            На долгую и добрую память любимой сестреночке Галочке от сестры Галины
                            
                            Галочка! это я фотографировалась с Любой в июне месяце 1944 г. 
                            В это время в меня болело горло и я обязала платочком и забыла сбросить. 
                            Галочка! В каком краю не будешь меня не забывай. 
                            
                            29.10.1944 года
                            
                            [підпис]
                        
Примусова робітниця Марія Ткаченко
—
Бад-Грунд, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_352
Напис на звороті:
На долгую и незабываемую память дорогой и незабываемой подруге от Галины Луценко от Мани Ткаченко во время приезда к вам у лагер 26/IX-1943 г. 
                            Храни Галочка и вспоминай как дружно мы жили в Барум.
                            
                            Wilhelm Litzke Fotograf  Bad Grund (Harz)
                        
Примусова робітниця Галина Ключко з нашивкою "OST"
—
Фройденталь, земля Баден-Вюртемберг
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_353
Напис на звороті:
На память дорогой сестре и подруге детства Галочке Луценко от Галины Ключко во время перебывания в Германии 
                            17.9.[19]43 г. Freudent.
                            Память восемнадцатилетия
                        
Євдокія Хворост (крайня ліворуч) з неідентифікованими примусовими робітницями
село Хворостове, Валківський (нині Богодухівський) район, Харківська область
Фельберт, земля Північний Рейн - Вестфалія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_354
Напис на звороті:
На память верной и преданной подруге Галине от Дуси Хворост. На фотографии мои товарищи с которыми я работаю с с. Березова
                            Фото сделано 12.12.[19]43. Г. Фельберт
                        

Євдокія Хворост народилася у 1924 році в селі Хворостове Валківського (нині Богодухівського) району на Харківщині. У вересні 1942 року вона потрапила на примусову працю до міста Фельберт у землі Північний Рейн-Вестфалія. Там захворіла на сухоти і 23 січня 1945 року померла внаслідок хвороби. Через три дні її поховали на Лісовому цвинтарі у Фельберті.
Марія Ковтуненко та неідентифіковані примусові робітниця і робітник
—
Барум, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_355
Напис на звороті:
На долгую и добрую память Галочки от Мани вовремя работы и жизни в Германии в Баруми
                            15.10.[19]44. г
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_356
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_357
Неідентифікований чоловік
—
Зальцгіттер, земля Нижня Саксонія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_358
Напис на звороті:
81592/6
                            25/II -1945 г.
                        
Примусова робітниця Галина Кулакова
село Михайлівка, Братський (нині Вознесенський) район, Миколаївська область
Нінбург, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_359
Напис на звороті:
Напам'ять долгу Олі від Галі під час перебування в городі Нінбурзі 
                            25/IX-[19]43 р. 
                            
                            еслі любіш то храні
                            а не любіш то порві
                            но нікому не дарі
                            
                            между многіму друзям[и] можеш ти меня забуть но хоть етими стихами будиш помніть и любіт[ь]
                            мій адрес
                            Ніколаевска обл.
                            Братский р/н
                            Сергеевська сильсовет
                            Село Михайловка
                            получит Кулаковой Галі. 
                        

Галина Кулакова походила з села Михайлівка Братського (нині Вознесенського) району на Миколаївщині. Вона була примусовою робітницею і жила в общинному таборі «Лангендамм» в однойменному районі міста Нінбург у землі Нижня Саксонія.

Напис адресовано примусовій робітниці Ользі Листовій, яка жила там же.
Примусова робітниця Євгенія Кіппер
Вознесенське, Миколаївська область
Нінбург, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_360
Напис на звороті:
Память Ол[ь]ги Листовой от Киппер Евгении
                            Воврем'я совместной жизни и работы заграницей. Германия. город Нинбург завод Муна. 
                            25/X [19]43 года
                            
                            Николаевска или Одеска область
                            город Вознесенское улица Церковна №52 
                            Киппер Евгения Ивановна
                        

Євгенія Кіппер походила з містечка Вознесенське на Миколаївщині. Вона була примусовою робітницею і жила в общинному таборі «Лангендамм» в однойменному районі міста Нінбург у землі Нижня Саксонія.

Напис адресовано примусовій робітниці Ользі Листовій, яка жила там же.
Примусова робітниця Любов Акульшина
—
Нінбург, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_361
Напис на звороті:
На память Ольге Листовой от Любы Акульшиной.
                            Ольга вспоминай иногда нашу совместную жизнь в Nienburgе в 12 бараке 4 комнате. Да вспоминай цветущую Германию 12/II-[19]44. 
                        

Любов Акульшина народилася у 1925 році. Спершу вона була примусовою робітницею продовольчої компанії «Золо Файнфрост» у місті Вунсторф в землі Нижня Саксонія. У вересні 1943 року її перевели на завод боєприпасів в Лангендаммі, районі міста Нінбург.

Напис адресовано Ользі Листовій. Вона була примусовою робітницею і жила в общинному таборі «Лангендамм» в однойменному районі Нінбургу.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Барум, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_362
Напис на звороті:
Barum. 1944 год
                            Луценко 
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Барум, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_363
Напис на звороті:
Возле лагеря "Brockenblick"

                            Barum, 1944 г. 
                            Луценко Г. Д.
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Барум, земля Нижня Саксонія
1942–1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_364
Напис на звороті:
У лагеря. 

                            Barum, 1942-[19]45 г.
                        
Примусова робітниця Марія Ковтуненко та неідентифікований чоловік
—
Барум, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_365
Напис на звороті:
Надолгу и добрую память дорогой подруге Луценку Галине от Ковтуненко Мани. Во время жизни в Германии в Баруме 15.10.[19]44 г.
                        
Наталія Галкіна (сидить ліворуч) і неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_366
Напис на звороті:
Галочка если хочеш то храни, а не хочеш то порвы но другим никому не дари. Наташа. 

                            На память дорогой подруженьке Галочке Луценко от Наташи Галкиной.
                            7/I - [19]44 года
                        
Примусова робітниця Наталія Галкіна
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_367
Напис на звороті:
Если хочешь то храни, а не хочешь, то порвы но другим подругим подругам не дари.

                            На долгую память Галочке Луценко от Наташи Галкиной. Во время перебывания в Германии. 10/I-[19]43 г.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_368
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_369
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_370
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_371
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_372
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_373
Примусова робітниця Євдокія Хворост
село Хворостове, Валківський (нині Богодухівський) район, Харківська область
Фельберт, земля Північний Рейн-Вестфалія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_374
Напис на звороті:
На вечную память лучшей подруге Галине от Дуси. Фото сделано 12.12.[19]43 г. Смотри и вспоминай нашу жизнь за границей. 

                            Velbert Rhld 
                            16.1.[19]44 г.
                        

Євдокія Хворост народилася у 1924 році в селі Хворостове Валківського (нині Богодухівського) району на Харківщині. У вересні 1942 року вона потрапила на примусову працю до Фельберта у землі Північний Рейн-Вестфалія. Там захворіла на сухоти і померла внаслідок хвороби 23 січня 1945 року. Через три дні її поховали на Лісовому цвинтарі у Фельберті.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Нінбург, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_375
Напис на звороті:
На долгую память Оле оть Любе 
                            посмотри на копею [...]
                            
                            23/12 [19]44 рока
                            
                            Нінбург
                        

Напис адресовано Ользі Листовій. Вона була примусовою робітницею і жила в общинному таборі «Лангендамм» в однойменному районі міста Нінбург у землі Нижня Саксонія.
Примусова робітниця Вероніка Ельцер
—
Нінбург, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_376
Напис на звороті:
На память Ольги Листовой от Вероники Ельцер 
                            Nienburg 
                            8/II-[19]44 года
                        

Вероніка Ельцер була примусовою робітницею і жила в общинному таборі «Лангендамм» в однойменному районі міста Нінбург у землі Нижня Саксонія.

Напис адресовано примусовій робітниці Ользі Листовій, яка жила там же.
Примусова робітниця Марія Носікова
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_377
Напис на звороті:
На долгою и любимою память любимой [подрузі] Олі від подруги [Марусі] 
                            Олічка между многими друзями сможеш ти міня забить только с этой же фотографіей будеш помніть і любить. 
                            Олічка на этой фотографіей оставлю я память свою чтоб подружка Оля не забула подругу свою Марусю 
                            Оля когда забудеш ти міня возми это фото і вспомніш ти міня 
                            Листова Ольга від Носіковой Марусі
                            
                            20/IX-[19]43 года
                        

Напис адресовано Ользі Листовій. Вона була примусовою робітницею і жила в общинному таборі «Лангендамм» в однойменному районі міста Нінбург у землі Нижня Саксонія.
Неідентифіковані примусові робітниці
село Тулиголове, Глухівський (нині Конотопський) район, Сумська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_378
Напис на звороті:
На память Слиш Нати вид Наді Михайленко Аліксеєвна під час життя в Німеч[ч]ині 1944 р. 
                            19 го/IX 
                            Середа 
                            
                            Когда я загину когда я умру бережи подруга карточку мою храні мою память храні навсігда біть можеть когдато испомніш миня
                            
                            Сумська о.б.
                            Глухівські р.н. 
                            село Тулиголови
                            Михайленко Надя
                        
Примусовий робітник Анатолій Ніколаєнко
село Покровка, Чановський район, Новосибірська область, РСФСР
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_379
Напис на звороті:
На долгую незабудну память другу  по ничастью Вани от Николаен[ка] Анатолия в час перебывания в Германии 1943 г 
                            26/III 44 г
                            1944 год
                            мой адр. 
                            г. Новосибирск Чановский район с Покровка [підпис] 
                        

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. У грудні 1942 року потрапив на примусову працю до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. Подальша його доля невідома.
Примусова робітниця Параска Полоз
село Студеники, Переяслав-Хмельницький (нині Бориспільський) район, Київська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_380
Напис на звороті:
На довгу незабутню згадку рідному братіку Вані від сестри Паши. В дні рабської неволі в Німецькому раю я дарю тобі на пам'ять карточку свою. Не красой она сіяєт а тоской за рідний край я дарю тобі на пам'ять а [напис обривається]
                        

Параска Полоз народилася у 1920 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у місцевому колгоспі ім. Шевченка. 27 травня 1942 року її вивезли на примусову працю до нацистської Німеччини. Упродовж першого року вона працювала на фермерському господарстві, а наступні два – на консервному заводі, допоки 2 травня 1945 року туди не зайшла Червона армія. 20 травня 1945 року вона пройшла радянську перевірку на благонадійність, так звану фільтрацію, в місті Брест у Білорусі. Після цього повернулася додому і в серпні 1945 року пройшла повторну перевірку. Подальша її доля невідома.

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники. У грудні 1942 року потрапив на примусову працю до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. Подальша його доля невідома.
Примусовий робітник Андрій Ємець
Полтавська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_381
Напис на звороті:
На память своєму другу Вані від Андруші Ємця в часи перебування в Германії
                            Полтава.
                        

Напис адресовано Івану Полозу. Він народився у 1924 році в селі Студеники Переяслав-Хмельницького (нині Бориспільського) району на Київщині. У грудні 1942 року потрапив на примусову працю до містечка Ладе у землі Північний Рейн-Вестфалія. Працював на місцевий філіал будівельної компанії Polensky & Zöllner, жив у общинному таборі. Подальша його доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_382
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_383
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_384
Тамара Рукавіцина перед відправленням на примусову працю
—
—
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_385
Напис на звороті:
На добрую и долгую память Тасе и Джульетте от Тамары Николаевны Рукавициной. В период отбытия в Германию. Бережите моё фото 19 30 числа ІІІего мес. марта 42 г. На долгую и добрую память дорогой Тамарочке от Тамары 30/ІІІ - [19]42 г. 
                        
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_386
Напис на звороті:
[На] памнять свої[й] подрузі Наді підчас перебування у Германії  [нерозбірливо] Каті Наді Ніканор 1943 році 
                        
Напис олівцем:
в германии 450 
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Фрайлассінг, земля Баварія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_387
Напис на звороті:
Karl Dietrich, Fotogr. Lauten, Fll. Freilassing (Obb.)
                        
Напис олівцем:
1943 год 
                        
Неідентифіковані примусові робітники з нашивками "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_388
Напис на звороті:
На память родной Матери от сына з Германии. Вали Пинталя тут эсть Обидзинский Коля и я аж наверху извените другой не имею но думаю что и эта будет хороша
                        
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST"
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_389
Напис на звороті:
1944 року 26го березня напамят[ь] від Дуні дару[ю] Сані як шо лубиш то смотри а не лубиш то порви хто дарив тобі звесно а пучому неентересно Саня храни від Дуні дару[ю] Сані
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_390
Напис на звороті:
На довгою незабутьню пам'ять фото свої[й] сестриці Сані від Уляни. В час переживання в тяжолой Германій когда хочеш свою сестру знать то храні а не хочеш то порви Санічка не обіжайся що плохо вийшла бо ой як тяжко жити на світі. Санічка я висилаю тобі фото 28/Х-1944 р. Саня передаю тобі незенький поклін від щирого серця та не забувай своєї сестричка.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_391
Напис на звороті:
На добрую и долгую память дорогой и любимой сестрички Клавочки от Клавы во времы перебывания в Германии храни и помни меня дорогая моя сестричка 20/ХІ-[19]43 года [підпис]
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Кроттендорф, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_392
Напис на звороті:
23/ХІ-[19]44 р. На довгу згадку подрузі Марфуші от подруги Тані під час пирибування в Германії в селі Крот[т]енд[орф]. Марфуша Не грусті о цветах о[д]цветущих оні снов весной зацветут. А грусті о летах олетущіх бо оні больше к тібе не прийдут. Марфуша Єсли хочеш [бути] моим другом мою памят[ь] сохрани в гори, радости, и скуки про миня ты вспомяни.
                        

Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року - на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Уляна Бойко
село Циблі, Переяславський (нині Бориспільський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_393
Напис на звороті:
На довгу і не за бутню Память Подрузі Марфі від Подруги Бойко Улі в час пирибуван[н]я в Німечині в силі Crottendorf 24/9-1944 р.
                        
Напис олівцем:
Крот[т]ендорф

Уляна Бойко народилася у 1924 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Закінчила два класи місцевої школи, працювала у колгоспі. 28 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Згодом її перевели на авіаційний завод у сусідньому місті Геленау, де перебувала до приходу Червоної армії. 11 липня 1945 року прибула до перевірочно-фільтраційного табору № 272 у місті Майсен, де пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію. Після цього отримала дозвіл повернутися додому. 12 листопада 1945 року прибула в Циблі, надалі працювала в колгоспі. Через рік після повернення пройшла повторну перевірку. Тоді ж вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Данько. Померла у 2001 році.

Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в Циблях. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року - на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Примусова робітниця Марія Кужім
—
Кроттендорф, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_394
Напис на звороті:
Марфуша!!! В горі, скуці, в великій журбі На довгу згадку писала тобі Ти глянеш побачиш писала це я Згадаєш що в світі колись я жила На добру згадку Марфуші від Мані Кужім. Германія. 10/IX-[19]44 р.
                        
Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в Циблях. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року - на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Кроттендорф, земля Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_395
Примусові робітниці Євгенія Кононенко (ліворуч) та Анастасія Грищенко (праворуч)
село Козин, Миронівський (нині Обухівський) район, Київська область; село Страхолісся, Іванківський (нині Вишгородський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_396
Напис на звороті:
На згадку Каті Гусак от Жені Кононенко Під час перебування в Германії. Село Козин Миронівський рай[о]н  Киевська область 20/I [19]45 р.
                        
Євгенія Кононенко народилася у 1923 році в селі Козин Миронівського (нині Обухівського) району на Київщині. Закінчила шість класів місцевої школи, працювала у колгоспі. 28 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила до транзитного табору в місті Хемніц у землі Саксонія, а звідти — до села Кроттендорф, де з 13 червня 1942 працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна. З 13 лютого 1945 року працювала на авіаційному заводі в сусідньому місті Геленау. Після приходу Червоної армії працювала на різних роботах при військовій комендатурі. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 274 в місті Болькенгайн (нині Болькув у Нижньосілезькому воєводстві, Польща). Отримала дозвіл на повернення додому і прибула до рідного села. У грудні 1946 — березні 1947 років пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.

Анастасія Грищенко народилася у 1921 році в селі Страхолісся Іванківського (нині Вишгородського) району на Київщині. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року була примусовою робітницею на фабриці Альтманна в Кроттендорфі. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Катерині Гусак. Вона народилася у 1924 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у місцевому колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Отримала дозвіл на повернення додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Анастасія Грищенко
село Страхолісся, Іванківський (нині Вишгородський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_397
Напис на звороті:
На довгую память Гусак Марфі від Насті Грищенко 21/I-[19]45 року
                        
Анастасія Грищенко народилася у 1921 році в селі Страхолісся Іванківського (нині Вишгородського) району на Київщині. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року була примусовою робітницею на фабриці Альтманна в Кроттендорфі. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Катерині Гусак. Вона народилася у 1924 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у місцевому колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Отримала дозвіл на повернення додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі. Подальша доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Бреслау (нині Вроцлав, Польща)
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_398
Напис на звороті:
На довгу й низабутню памнят[ь] систриці Марфуші від Хариті під час пирибуваня у городі Бриславі Польша Марфуша Успехов щастя я бажаю карточку на памят[ь] дарю, прівет с любовю посилаю не забуд[ь] мене прошу. Систриці Марфуша й Харитина 23/X 1943 року Возраст 18 лет.
                        
Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Примусова робітниця Євгенія Кононенко
село Козин, Миронівський (нині Обухівський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_399
Напис на звороті:
На довгу і незабутну дорогі[й] товари[шці] Марф[і] від Жені Кононенко під час перебування у Великоніметчині в селі Крот[т]ендорф фабрика Альтман[на] 27|Х [19]44 року
                        
Євгенія Кононенко народилася у 1923 році в селі Козин Миронівського (нині Обухівського) району на Київщині. Закінчила шість класів місцевої школи, працювала у колгоспі. 28 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила до транзитного табору в місті Хемніц у землі Саксонія, а звідти — до села Кроттендорф, де з 13 червня 1942 працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна. З 13 лютого 1945 року працювала на авіаційному заводі в сусідньому місті Геленау. Після приходу Червоної армії працювала на різних роботах при військовій комендатурі. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 274 в місті Болькенгайн (нині Болькув у Нижньосілезькому воєводстві, Польща). Отримала дозвіл на повернення додому і прибула до рідного села. У грудні 1946 — березні 1947 років пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Бреслау (нині Вроцлав, Польща)
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_400
Напис на звороті:
На довгу і низабутну пам'ять своїй рідній подрузі Каті під час перебування в Германії в городі Бреславі якщо любиш то храни а як ні то порви К я букву уважаю А ще краще я люблю Т поставлю буде слово Ю скажу кого люблю
                        
Напис адресовано Катерині Гусак. Вона народилася у 1924 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у місцевому колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Леся Грищенко
село Страхолісся, Іванківський (нині Вишгородський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_401
Напис на звороті:
На довгу і незабутню згадку подружці Гусак Каті від подруги Грищенко Лесі Катю ес[ли] хочеш моїм другом [бути] мою память сохрани в горі радості [нечитабельний текст] про міня Катічка спомяни  дару[ю] під час перебування в Германії  в селі Крот[т]енфорфі на фабриці ниточній Катю любиш храни не любиш порви 21/ХІ 1943 року Неділя Леся до Каті Г.
                        
Леся Грищенко народилася у 1921 році в селі Страхолісся Іванківського (нині Вишгородського) району на Київщині. Закінчила 6 класів місцевої школи. У червні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Її двічі карали утримання під добовим арештом за самовільний вихід з табору. Після завершення війни повернулася до Страхолісся, працювала в колгоспі. У травні-грудні 1946 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, за місцем проживання. Згодом виїхала до Києва, де працювала на ткацькій фабриці. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Катерині Гусак. Вона народилася у 1924 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у місцевому колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Любов Шкапа
село Карапиші, Миронівський (нині Обухівський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_402
Напис на звороті:
10.II.[19]45 р. На згадку свої[й] подрузі Каті Гусак од  Люби Шкапи. Пирибуваючи в Германії село Крот[т]ендорф таборне життя  Да[р]ю [сер]дечно помні в[ечно]
                        
Любов Шкапа народилася у 1925 році в селі Карапиші Миронівського (нині Обухівського) району на Київщині. Закінчила сім класів місцевої школи. 28 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила до транзитного табору в місті Хемніц у землі Саксонія, а звідти — до села Кроттендорф, де з 13 червня 1942 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна. Перебувала там до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у місті Шпремберг у землі Бранденбург. Згодом прибула до рідного села, працювала у колгоспі. У листопаді 1946 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Катерині Гусак. Вона народилася у 1924 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у місцевому колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі. Подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
село Козин, Миронівський (нині Обухівський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_403
Напис на звороті:
Памяті Гусак Каті від Олі Соломахи Катя храни ми вдвох живши кімнаті неділя 21/І [19]43 року
                        
Ольга Соломаха народилася у 1923 році в селі Козин Миронівського (нині Обухівського) району на Київщині. Закінчила чотири класи місцевої школи, працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила до транзитного табору в місті Хемніц у землі Саксонія, а звідти — до села Кроттендорф, де з 13 червня 1942 працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна. Після приходу Червоної армії працювала на підсобному господарстві при одній з військових частин. Згодом повернулася до рідного села, працювала помічницею бригадира в Богуславському лісгоспі. У листопаді-грудні 1946 року пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Нагірна. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Катерині Гусак. Вона народилася у 1924 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у місцевому колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі. Подальша доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_404
Напис на звороті:
На довгу і добру пам'ять своїй дорогі[й] подрузі Марфі Г. від Наді під час перебуван[н]я в Германії Марфуші подивися усміхнися мене пригадай як будеш ти десь далеко то незабувай коли любиш то храни а не любиш то порви 10/XII [19]44 р.
                        
Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_405
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_406
Напис на звороті:
30 [пошкоджений напис]
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
село Циблі, Переяславський (нині Бориспільський) район, Київська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_407
Напис на звороті:
На память Каті Гусак від Марфуші Пагер Катя дарю тобі фото прошу храни як поїдеш ти навкраїну то прошу моїй матері покажи. Катя познавай нас усіх познать можна звиняй що може не [с]хожі бо нас не фотографірують Катя тобі на память тіки строчки еті що когда то разом ми жили гуляли на світі Катя ще не я  а образ мой нехай живе с тобой [нерозбірливо] На згадку від Марфуші
                        
Напис адресовано Катерині Гусак. Вона народилася у 1924 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. Працювала у місцевому колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року — на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі. Подальша доля невідома.

Авторка напису — Марфа Пагер. Вона народилася у 1915 році в Циблях, працювала в місцевому колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до села Цуг біля міста Фрайберг у землі Саксонія, де працювала на шкіряному заводі, проживала в таборі "Млин Краузена" у сусідньому Бертельсдорфі. 11 червня 1945 року вона повернулася до Циблів і проживала там на початку 1990-х років. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Оксана Даниленко
село Карапиші, Миронівський (нині Обухівський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_408
Напис на звороті:
Промчаться годы молодые Не возвратиться нам мабуть Тогда возьми фото в руки И оно напомнить что нибудь. з села Карапиші в село Циблі На довгу вічную пам'ять своїй подрузі Марфуші Гусак од Саньки Даниленко. Германія 3/XII-[19]44 р.
                        
Оксана Даниленко народилася у 1924 році в селі Карапиші Миронівського (нині Обухівського) району на Київщині. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року була примусовою робітницею на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в Циблях. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року - на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Примусова робітниця Оксана Даниленко
село Карапиші, Миронівський (нині Обухівський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_409
Напис на звороті:
10.II.[19]45 р. На згадку Гусак Марфуші од Саньки Данил. Пирибуваючи в Германії село Crottenдорф. село Крот[т]ендорф
                        
Оксана Даниленко народилася у 1924 році в селі Карапиші Миронівського (нині Обухівського) району на Київщині. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року була примусовою робітницею на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в Циблях. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року - на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Примусова робітниця Анастасія Курило
село Циблі, Переяславський (нині Бориспільський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_410
Напис на звороті:
[На] довгу і незабутню [зг]адку свої[й] рідненькі[й] [по]дружечці Марфуші від [под]руги Курило Насті під [час] переживання в німеччині [ла]герне життя. Марфуша [Як] будеш далеко від меня [зга]дай на хвилину мене [мо]є серце відчує твій спо[гад] і в ту хвилину [зг]адаю я тебе. [Д]арю сердешно [хр]ані вечно 3/IX [19]44 р. 
                        
Анастасія Курило народилася у 1921 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року була примусовою робітницею на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в Циблях. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року - на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Анастасія Курило (ліворуч) та неідентифікована примусова робітниця
село Циблі, Переяславський (нині Бориспільський) район, Київська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_411
Анастасія Курило народилася у 1921 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року була примусовою робітницею на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Дарія Соломка
село Циблі, Переяславський (нині Бориспільський) район, Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_412
Напис на звороті:
На довгу і незабутню пам'ять свої[й] рідненькій близенькі[й] подрузі Марфуші Гусак від подруги Одарки Соломки під час пережива[ння] в Німеччині лагерне життя [Міся]ць ясний по небу блукає Візьме Марфуша моє фото про жизнь свою згадає Жизнь наша сумна чутно [нерозбірливо] чужа сторона Ех но може нас побачить матір наша родна? Фотографірувалася в селі [нерозбірливо] 15/VIII 1944 р. Дарила 3/IX 44 р. Неділя [нерозбірливо] дня. Дарю середечно
                        
Дарія Соломка народилася у 1921 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року була примусовою робітницею на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в Циблях. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року - на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Дарія Соломка (ліворуч) та неідентифікована примусова робітниця
село Циблі, Переяславський (нині Бориспільський) район, Київська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_413
Дарія Соломка народилася у 1921 році в селі Циблі Переяславського (нині Бориспільського) району на Київщині. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року була примусовою робітницею на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Подальша доля невідома.
Ольга Музиченко та неідентифікований примусовий робітник
село Калинівка, Чорнобильський район (нині не існує), Київська область
Кроттендорф, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_414
Напис на звороті:
23/Х-[19]44 р. Германія На довгу і незабутню згадку Гусак Марфі від Музиченко Олі. Під час таборного життя Еслі жисть моя продліться незабуду я тебя В жизні может все случит[ься] Но не забудь і ти меня Храні і нікому не дари.
                        
Ольга Музиченко народилася у 1924 році в селі Калинівка Чорнобильського (нині не існує) району на Київщині. Закінчила вісім класів місцевої школи. 28 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Після приходу Червоної армії пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у перевірочно-фільтраційному пункті в місті Хирів на Львівщині та працювала при ньому з 11 травня по 19 червня 1945 року. Отримала дозвіл на повернення додому і 24 червня прибула до рідного села, працювала кравчинею у Чорнобильському легпромі. У березні-листопаді 1946 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в Циблях. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року - на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Примусова робітниця Ольга Музиченко
село Калинівка, Чорнобильський район (нині не існує), Київська область
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_415
Напис на звороті:
На довгу і незабутню память Гусак Каті від Олі Музиченко 14/I-[19]45 р. Новий рік.
                        
Напис олівцем:
Новый год в Германии
Ольга Музиченко народилася у 1924 році в селі Калинівка Чорнобильського (нині не існує) району на Київщині. Закінчила вісім класів місцевої школи. 28 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на шовковій фабриці Еміля Альтманна в селі Кроттендорф у землі Саксонія. Після приходу Червоної армії пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у перевірочно-фільтраційному пункті в місті Хирів на Львівщині та працювала при ньому з 11 травня по 19 червня 1945 року. Отримала дозвіл на повернення додому і 24 червня прибула до рідного села, працювала кравчинею у Чорнобильському легпромі. У березні-листопаді 1946 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Марфі Гусак. Вона народилася у 1920 році в Циблях. Працювала у колгоспі. У травні 1942 року її вивезли на примусову працю. З 13 червня 1942 по 11 лютого 1945 року працювала на фабриці Альтманна в Кроттендорфі, а з 22 лютого по 14 квітня 1945 року - на панчішній фабриці Ріхарда Діча в сусідньому місті Гаєр, де перебувала до приходу Червоної армії. Пройшла радянську перевірку у збірно-пересильному пункті № 265 в місті Герліц. Після цього отримала дозвіл повернутися додому і 2 серпня 1945 року прибула в Циблі. Надалі працювала в колгоспі. Наступного року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років мешкала у рідному селі.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_416
Напис на звороті:
На довгу й незабутню память свої[й] подрузі Сані від подруги Наді під час перебуван[н]я в Германії 19/XI [19]44 року. Дарю тобі фото прошу ее храніть она тібя научіть як подруг любіть.Саня і Надя друзя
Примусова робітниця Галя Швець
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_417
Напис на звороті:
Дарю подивиця нихочете порвіть 15/XI [19]43 року звут[ь] Галя Івановна Швець Привіт дівчатам  фото Сані
Примусова робітниця Дуся Лобач
—
Берлін, район Ліхтенберг
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_418
Напис на звороті:
На довгу і незабутню пам'ять Соні від Дусі в час переживання в Германії г. Берлін вірна подруга Соня + Дуся Лобач.
Печатка:
22256
                            P. Fischer, Bln.-Lichtenberg
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_419
Напис на звороті:
На довгу і незабудню згадку подрузі Сані Даценко від Олі Проценко під час перебування у Германії дарю 16/I [19]44 р. Сані від Олі
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_420
Напис на звороті:
Сестричка [пошкоджено] я на фото [пошкоджено] зараз [пошкоджено] Сані під час перебування в Німеччині в Кр [пошкоджено] На фото я і тов. Катьой [пошкоджено], як Роза розцвітеш [пошкоджено] краю не будеш забувай [пошкоджено] [підпис]
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_421
Неідентифікована примусова робітниця
—
Шоппініц (нині Шопєніце, район міста Катовіце, Польща)
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_422
Напис на звороті:
[пошкоджено]ndorenko Anast.
                            8363
                            geb. 10.10.22
                            Gieschebetriebe Schoppinitz
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_423
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_424
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_425
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
Фаїнген, земля Баден-Вюртемберг
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_427
Напис на звороті:
На довгу ніколи низабутню память дорогій подрузі Кононенко [Ользі] від подруги Гордієнко Марфуші. Ол[ь]гушко про[шу, щоб] фото хранила й мене ни забувала а я тебя низабуду поки жива буду. Дарила 12/XI [19]43 року під час пирибування у виликій Німеч[ч]ині у городі Фаінгені Прошу незабувай меня подружко Ол[ь]гушко а я тебя низабуду поки жива буду.
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою “OST”
—
Герлінген, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_428
Напис на звороті:
На довгу память своїй подрузі [Сані] К. від подружки Даші. Під час пе[ребування] в Германії село Герлінген 30/VIII - [19]44 р. Сaнню дарю тобі фото не теряй й мене незабувай. Сання чи сумна та хвилина як сама [нерозбірливо] Дарила сестрі Сані від сестри Даші
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Майнц, земля Рейнланд-Пфальц
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_429
Напис на звороті:
1/VII = 1944 р. Mainz-Bischofsheim На довгу згадку Сані Г. від Вери Брунько в час перебування [в] Німечини в тяжкі роки війни [19]41-[19]44 р. на фоті я і Маруся С. Если ни я, так образ мой пускай стает передтобой [обрізаний текст] неділя
Віра Брунько народилася у 1923 році в селі Степанці Канівського (нині Черкаського) району на Черкащині. Упродовж 1943-1945 років перебувала на примусовій праці в місті Майнц у землі Рейнланд-Пфальц, жила в таборі Німецького трудового фронту для "східних робітниць", який розміщувався на кораблі "Ельза" у гавані Флоссгафен на річці Рейн. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Марія Шандра
село Піщане, Золотоніський район, Черкаська область
Берлін
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_430
Напис на звороті:
На довгу й незабутню згадку дорогій подрузі Олі Лебідь від подруги Маруськи Шандри. Під час перебування в германії в городі Берліні на хімічні[й] фабриці Темпельгофа. Того кого щіро кохаю оце я на спомин пишу і гарним я словом вітаю мене незабути прошу. Світить місяць ясний. Аж верби колише згадай милая подруга Оля хто це тобі дарував. Дарувала в неділю як ти до мене приїджала в гості. 14/XI - 1943 р. Оля + Маруська вірні подруги
Марія Шандра народилася у 1924 році в селі Піщане Золотоніського району на Черкащині. З 28 грудня 1942 року була примусовою робітницею на хімічній фабриці Пройсса і Теммлера в місті Берлін. Подальша доля невідома.
Анна Рютіна (праворуч) та неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_431
Примусова робітниця Анна Рютіна
—
Відень, Австрія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_432
Напис на звороті:
На долгую памят[ь] дяди Грыше от плимян[н]ицы Нюси сколько в мире окианов сколько в них писку столько [с]частя я желаю на твоём веку кагда верне[ш]ся домой миня нибудит жевой то[г]да возмеш[ь] мою фот[о] успомниш за свою племян[н]ицу Foto-Anstalt Fritz Hrad, XVIII. Beheimgasse 31
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
—
Відень, Австрія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_433
Напис на звороті:
Foto-Anstalt Fritz Hrad, XVIII. Beheimgasse 31 Дарю сердечно помні вечно звені звені гитара звені ни унивай в каком краю не будеш про міня не забувай. На долгою память Рютіной Ані от Контемировой Мусі
Примусовий робітник Володимир Шевцов
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_434
Напис на звороті:
На память Рютиной Нюры от Шевцового Володі В дни переживания германской войны. Любишь храни А не любишь порви 10/5 - [19]44 г.
Примусова робітниця Анна Рютіна
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_435
Напис на звороті:
На долгою добрую памят[ь] дарю брату Мишы дарю сердечно помни вечно от систры Нюси Сколько в мире океанов, сколько в них песку стольк[о] щастя я тебе брат Миша желаю на твоем [веку] до болезни Миша я фотографи[ровалась]
Анна Рютіна (праворуч) та неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_436
Примусова робітниця Анна Рютіна
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_437
Примусова робітниця Анна Рютіна
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_438
Напис на звороті:
На долгую и в[е]чною памя[ть] от Рютина Анны до Мортинаваи Маруси маня эсли любиш то храни а не любиш то порви Рютина[й] Анна до подруги Мартинавай Марус[и] Маня эсли любиш то храни а не любиш то порви Рутин[а] Анна до подруги Мартинава Маруся 8/II 1943 г.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_439
Примусова робітниця Галина Кальченко
село Гостролуччя, Баришівський (нині Броварський) район, Київська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_440
Напис на звороті:
На долгую и незабутнюю памннять своїй вірній подрузі Паші від Кал[ь]ченко Галини храні і незабувай 14/IV - [19]44
                            Остролуччя
                            Під час перебування в Германії
Галина Кальченко народилася у 1924 році в селі Гостролуччя Баришівського (нині Броварського) району на Київщині. Закінчила сім класів місцевої школи. 15 серпня 1943 року її вивезли на примусову працю до Австрії, де працювала у фермерському господарстві Гофмана в місті Кіцбюель у землі Тироль, а потім - на молокозаводі у місті Нюрнберг в землі Баварія.Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 301 у місті Леобен в Австрії. Отримала дозвіл на повернення додому і в серпні 1945 року прибула до Гостролуччя. У травні 1947 року пройшла повторну перевірку. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове — Грищенко. У 1990-х роках проживала в Києві. Подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_441
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_442
Напис на звороті:
Дарю своєму дорогому [пошкоджено]
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_443
Напис на звороті:
На память своєму Брату Саші Під час Перебування В Германії Напамять Незабутню згадку своєму Брату Саші 2/X 43 р. Твой Братік Міша [підпис]
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_444
Напис на звороті нечитабельний
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_445
Неідентифікована примусова робітниця
—
Еттінген, земля Баварія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_446
Напис на звороті:
На память дорогому брату Адіку від сестри броні під час перебування в Німеччині 1944 7/XII Кому пишу того люблю це фото на память дарю мене згадай і ніколи не забувай з пріветом твоя сестра [підпис] Et[t]ingen
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_447
Напис на звороті:
В день приезду из-за границы (Германия) Помни Валя! Нашу дружбу в детстве Фотографиловалась в 1944 г. в дни работы на текстильной фабрике
Неідентифікована примусова робітниця
—
Гамбург
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_448
Напис на звороті:
Дарую я своє фото своїй подрузі Марії під час проживання в германії город габмбур[г] як любиш то храні як не любиш то порви своє фото прошу прошу єю хранить воно тебе научить як у германії проживать живи моя подружка живи ти не журись колись те прийде время то додому воротісь дарилося ся 8.3.1944 року В ру[ки] Марії от подруги Федори
Неідентифікована примусова робітниця
—
Гамбург
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_449
Неідентифікована примусова робітниця з дитиною
—
Гамбург
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_450
Неідентифіковані примусові робітники
—
Гамбург
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_451
Неідентифікований примусовий робітник з національною нашивкою
—
Гамбург
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_452
Неідентифіковані примусова робітниця та робітник з національною нашивкою
—
Гамбург
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_453
Неідентифікований примусовий робітник
—
Відень, Австрія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_455
Напис на звороті:
Foto-Anstalt Fritz Hrad. XVII. Beheimgasse 37
Неідентифікований примусовий робітник
—
Відень, Австрія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_456
Напис на звороті:
Это фото шлю на памят[ь] своей любiмой дочері Марусі Искрі Т од папаші твого Т  Искри Карповіча чась мого перебуван[н]я [у] Німеч[ч]ені [в] городі Вені на згадку навсігда в 5/III [19]44 році Foto-Anstalt Fritz Hrad. XVII. Beheimgasse 37 
Неідентифіковані примусові робітники
—
Відень, Австрія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_457
Напис на звороті:
Foto-Anstalt Fritz Hrad. XVII. Beheimgasse 37
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
Ляйпциг, земля Саксонія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_458
Напис на звороті:
На долгую и добрую память хорошему другу по работе [затерто] Настенко Маруси от Пелипенко Паши. 1/IV - [19]44 г. Ляйпциг. 
Напис адресовано Марії Настенко. Вона народилася у 1922 році в селі Краснопілля Коропського (нині Новгород-Сіверського) району на Чернігівщині. З 17 липня 1942 по 31 березня 1945 року була примусовою роібтницею на заводі гальванічного обладнання Лангбайна-Пфангаузера в місті Ляйпціг у землі Саксонія. Пройшла радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у таборі № 259 у місті Фінстервальде в землі Бранденбург. Отримала дозвіл на повернення додому і 17 липня 1945 року виїхала до Краснопілля. Подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_459
Напис на звороті:
На долгую и добрую память Гали от Гали. Дарю тому кого люблю Кого люблю, кого важаю Кого так часто вспоминаю О ком я думаю всегда И не забуду никогда. Дарю тебе в подарок такой наш договор Что будем мы дружить как были до сих пор Если нравиться храни, а не нравиться порьви в час перебыванья в Германии. Гали от Гали 3/III-[19]43 г. [підпис]
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_460
Напис на звороті:
На довгу и не забутню згадку подрузі Галі в час одноразового перебування в далекі[й] країні великі[й] Германі Маруся дарить Галі 24/IX-[19]43 р.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_461
Напис на звороті:
На память подруге Нюры от Наташи во время перебывания в Германии 3/II-[19]43 г.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Науен, земля Бранденбург
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_462
Напис на звороті:
Ручьи роздиляють два дуба но корни їх вмести ростуть, судьба раздилает два друга но серця их вмести живуть. Якщо хочеш фото мати то прошу його храни, а не хочеш то назад поверни, мені назад 30/IV-[19]44 р. [підпис] На довгу і щиру згадку подрузі Ніні від Марусі в час перебування в городі Нау[е]ні 30/IV-1944 
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Штольберг, земля Північна Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_463
Напис на звороті:
На пам'ять сестричці Нінці від сестрички Наді під час перебування у германії Нінка еслі любіш так храні а нелюбіш так порви люблю я яблучко люблю я грушечку люблю я Ніночку як свою душечку. 18/VII/1944 года город Стольберг.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_464
Напис на звороті:
На довгу і ніколи не забут[н]ю згадку дорогій подрузі Наді під час перебування у Німеччені з пріветом Ніна В Д. 11/V [19]43 [підпис] 
Примусовий робітник Василь Пирковський та примусова робітниця Марія Пирковська
село Прохори, Комарівський (нині Ніжинський) район, Чернігівська область
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_465
Напис на звороті:
На память дорогій сестричці Галі Грінь від земляків Пирковського Василя К. і Пирковської Марусі В. Під час проживання в Германії 4.12.1944 р. Не помни вечно, но вспомни раз чистосердечно. Когда окончица строк германский забудешь горе и меня, тогда возми это фото и вспомни кто любил тебя [підпис] [підпис] 
Василь Пирковський народився у 1922 році в селі Прохори Комарівського (нині Ніжинського) району на Чернігівщині. З липня 1941 року служив у Червоній армії у званні молодшого лейтенанта та на посаді командира взводу у 1379-му стрілковому полку 87-ої стрілково] дивізії. 5 січня 1943 року потрапив до німецького полону. Згодом перебував на примусовій праці в місті Перлеберг у землі Бранденбург. Звільнений 3 травня 1945 року. Пройшов радянську перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, у 12-ій запасній стрілецькій дивізії в Башкирії, РФ. Подальша доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_466
Напис на звороті:
На довгою памят[ь] незабувалною до подруги Наташі від Марусі І. перебування в германії 25.9.[19]43 р.
Неідентифікована примусова робітниця
—
район Каров, Берлін
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_467
Напис на звороті:
На довгу та щиру память дорогія подрузі берлінських часів Олі Лебідь від Галі М. під час перебування на роботі в хазяїна в с. Каров, Олічка напишу тобі заувадення: єслі любиш то храни, а не вважаєш то порви. Оля. Єслі поїдеш десь далеко і забудеш цей "чарівний" край забудеш людей що з ними мешкала і найдеш ти нових друзей і серед них згадай мій хоч мертвий стан на фото, пусть буде тобі довічного споминай навсігда 14/IX-[19]43 р. [підпис]
Неідентифікований чоловік
—
Кельн, земля Північний Рейн-Вестфалія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_469
Напис на звороті:
9 числа 1945 року дана мені на пам'ять фотографія від німця, з яким я робив у німеччині півтора року в казармах 30/VI [19]45 року
                            Zum 
                            Andenken
                            1945
                            Peter Sprafke
                            Köln-Höhenhaus
                            Im Birkenacker 24
Неідентифіковані примусова робітниця та робітники
—
Норгайм, земля Рейнланд-Пфальц
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_470
Напис на звороті:
Вася поліс[ь]кий Ліда курс[ь]ка 20/VI 1945 року Підчас освобожденія амеріканцями с под гньоту фашіс[тс]ького Память своїм друзям рідним з гирманії фото го[род] Норгайм лагир арбайздін філя
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_471
Напис на звороті:
1943 г. Серпень
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_472
Напис на звороті:
На память Наташе от Павлуши Жизнь в Германии 14-1-[19]44
Неідентифіковані примусові робітник та робітниці з нашивками “OST”
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_473
Напис на звороті:
Чудові хвилини цього часу вони залишаться в моїй голові довго довго. На щиру згадку любимій дівчині свого життя Каті від Альоші 30/I-[19]44 [підпис]
Неідентифіковані примусові робітники з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_474
Напис на звороті:
На долгую и незабываемую память Вани от друга Сени в дни переживан[ия] в Германии Воронежской обл. Алексеевского р-н[а] сл. Хлевище Попов Семен Филипов[ич]
Семен Попов народився у 1923 році в селі Хлевище Алєксєєвського району Воронезької (нині Бєлгородської) області, РФ. Під час Другої світової війни був примусовим робітником у місті Ремшайд в землі Північний Рейн-Вестфалія. Подальша доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_475
Напис на звороті:
Дарю На память Земляку Тищенко Ивану от Шаповалова Ф И
Неідентифікована примусова робітниця
—
Берлін
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_476
Напис на звороті:
На добрую и долгую память Зои от Нины во время проживания в г. Берлине 22/IV-[19]43 г.
Примусова робітниця Марія Помошник
—
Берлін
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_477
Напис на звороті:
На долгую добрую память Бугаенко Кате от Помошник Марии. Дружба переживания в Берлин[і] работавши в одном заводе 9.10.[19]43.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_478
Напис на звороті:
Напамять Каті від Тоні і Шури у месті живши у Германії Катя иногда спомні нас 4/VII [нечитабельно]
Неідентифікована примусова робітниця
—
Берлін
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_479
Напис на звороті:
Напамять подруги Кати от Марии Если любиш то храни а не любиш то порви Берлин 20.4.[19]43 г
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST"
—
Берлін
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_480
Напис на звороті:
Напамят[ь] Кати от Кл[а]вы пр[о]жива[ли] в Городе Берл[і]ні и работал[и] вместе Катя если хочеш то хр[а]ни а не хочеш то порви
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_481
Неідентифікована примусова робітниця
—
Берлін
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_482
Напис на звороті:
На довгу й незабутню згадку Вері од Каті в час проживавши в далекой чужой стороне городе Берліне Вера помні Катю 18/VI/[19]43 года
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_483
Напис на звороті:
На долгую и добрую память своей знакомой Кати от Раи в Германии 26/9 [19]44 г.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Берлін, район Тегель
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_484
Напис на звороті:
На памят[ь] дорогі[й] подрузі Каті під час пириживан[н]я тяжкої муки в Берліні Tegeli живши в лагирі спавши на одній койці Каті від Вері. 10/X [19]43 р.
Неідентифікована примусова робітниця та робітник
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_485
Напис на звороті:
На довгую і незабутную  память Товаришкі Наташі від Товариша Йосифа під час перебуван[н]я у Німетчині  ой у саду на каміні соловей співав догадайся ти Наташа хто це тобі писав 3/9 [19]44 р.
Примусова робітниця Галина Шикула
—
Бюнде, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_486
Напис на звороті:
На долгую и незабутню память дорогій подруге Наташі від [Галі] Шикули під час переживання в Германії городі Bünde 20/III-[19]44 р. Лучше вспомніть потом посмотреть, чем посмотреть, а потом вспомніть. Ш.Г.П. 
Неідентифікована примусова робітниця
—
Бюнде, земля Північний Рейн-Вестфалія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_487
Напис на звороті:
На довгу і незабутню память брату Альоші від сестрі Наташи. 18/XI [19]45 р. Братік моє фото зберігай і мене незабувай.
Печатка:
Handwerkliches Fotografen-Jnnung Bielefeld Lichtbild Atelier Engelbrecht Bünde-Lübbecke
Примусова робітниця Марія Дейнеко
—
Бюнде, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_488
Напис на звороті:
На довгу пам'ять подрузі Наташі від Дейнеко Марусі в час переживанія в Германії Когда первий цветок в гаю, напомнить земле о весне, то пусть мое фото напомнить тебе обо мне 5/III-[19]44 р.
Печатка:
Handwerkliches Fotografen-Jnnung Bielefeld Lichtbild Atelier Engelbrecht Bünde-Lübbecke
Неідентифікована примусова робітниця
—
Бюнде, земля Північний Рейн-Вестфалія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_489
Напис на звороті:
На долгую и добрую память дорогой подруге Наташи от Гали. Если будешь ты горем томиться Если горе потомит тебя вспомни друга что есть на свете сердце которое люби тебя Во время "счастливой" жизни в Германии г. Бюнде 24/V-[19]44 г. 
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_490
Неідентифіковані примусові робітниці
Харків
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_491
Напис на звороті:
Дорогой гарячо-любимой сестричке Аничке от Нади. Люби и помни нашу родину, где прошли наши юнные года и помни нашу жизнь и дружбу в любимом Харькове Это моя подруга в лагере 9/VII [19]43
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_492
Напис на звороті:
На память дорогой сестре Аничке от Нади. Пусть это фото оставит хотя частицу воспоминаний обо мне 14/IX [19]43
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_493
Напис на звороті:
5/XII-[19]43 г. На память сестри Надичке от Ани храни и вспомина[й] меня не забывай какая я была в Германий. Надичка это фото [знищений текст] дарю тебе [нерозбірливо]
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_494
Напис на звороті:
Это моя подруга. Напамять моим родним эту фото храните пока я вернусь назад домой видете в черном [нерозбірливо] платье
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_495
Напис на звороті:
Напамять родной сестричке Надичке от сестры Ани С. Помни меня дорогая как жили в германии мы и не могли встретит[ьс]я 21/II-[19]44 г. понедельник посмотри как хорошло вишла твоя кофточка.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_496
Напис на звороті:
Напамять родной сестричке Надичке от сестры Ани фото 25/X-[19]43 г. сделала в германии Пость останется германская память твоей сестры.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Барум, земля Нижня Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_497
Напис на звороті:
Лагерь "Brockenblick" Фирма Карла Плинке "Beton und Tiefbau" Barum bei Braunschweig Это мы на роботе 1942-[19]45 г.г. Луценко Г.Д
Примусова робітниця Ольга Кабакова
—
Лейпціг, земля Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_498
Напис на звороті:
На довгу і щиру згадку Олі Павлищевій від Олі Кабакової під час перебування в Германії г. Лейпціг Оля! Твої ласкаві щебетання усмішка люба і краса Причарували моє серце І вічний смуток навели Оля + Оля = нерозлучні друзі 27/III-[19]43 р.
Печатка:
Foto-Elektra Windmühlen str. 31 Leipzig C1
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_499
Примусова робітниця Марта Шеремета
—
Берлін, район Каров
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_500
Напис на звороті:
На долгою довгою память підчас переживання у Германії робивши в одного хазаїна в полі це память довга і згадка хороша якщо схочиш згадати можиш на фото глянути якщо ти схочеш забути то можеш порвати Оля + Марта друзя знаёмі 22/10 [19]44 р. Память вечная подрузі Лебід[ь] Олічці від Шеремети Марти у селі Каров.
Неідентифікована примусова робітниця з номерною таблицею
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_501
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_505
Напис на звороті:
На память подруги Галини от С. Ніни эсли любиш то храни а не любиш то порви 20.4.1943 Ніна очин плохо вышла
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_506
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Ганновер, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_507
Напис на звороті:
Дорогому мужу от жены, брату от сестры. Помни дни проведенные в Германии Твоя Томка и Зина 14/VIII - [19]43 год Hannover-Wülfel
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_508
Напис на звороті:
На долгую и добрую память другу Дани от Нюры Бережите и храните придет время порвите. Любиш храни не любиш назад верни Во время переживания в Германии 27/X [19]44 года Нюра
Олександра Шевченко (стоїть восьма ліворуч), Анастасія Кощій (стоїть одинадцята ліворуч), Валентина Ожимова (стоїть тринадцята ліворуч), Галина Іванова (стоїть чотирнадцята ліворуч), Галина Вітер (стоїть крайня праворуч) та інші примусові робітниці
село Олександрівка, Щорський (нині Кам'янський) район, Дніпропетровська область; село Малополовецьке, Великополовецький (нині Фастівський) район, Київська область; селище Амур-Піски (нині в складі міста Дніпро); село Сидори, Великополовецький (нині Білоцерківський) район, Київська область
Швабах, земля Баварія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_509
Напис на звороті:
На долгую память остаются девочки и буду я их вспоми[нать] Когдато мы вместе в Германии жили, одною дорогой мы шли. Одной мы цели стремились но годы так быстро пройшли. Оля Железняк. Ганна Малацаева. Галя Губа. Галя Третяк. Лена Буд. Оля Бендюженко. Киля Илло. Шура Шевченко. Маруся Дораш. Вера Коломбет. Дуся Кощий Люба Кибачова. Валя Ожимова. Галя Иванова. Мотя Вережникова Мария Домбровская. Галя Вдовенко. Валя Яременко. Лиза Чусь. Поля Денесюк. Вера Зинченко. Маруся Переходюк. Маруся Медзюта. Галя Нищимна Галя Витер. Здесь нет но всетаки буду вспоминать. Таня Валя Груша. Маруся Роговенко. Катя Литвяк. Ната Дружеловская. Лиза Сторчеус. Гана Кульчинская. Фрося Мостицкая. Маруся Нетпенко
Олександра Шевченко народилася у 1924 році в селі Олександрівка Щорського (нині Кам'янського) району на Дніпропетровщині. 10 травня 1942 року її вивезли на примусову працю до міста Швабах у землі Баварія, де працювала на фабриці з виробництва дроту Йоганна Леонарда Гюттлінгера. Після звільнення американською армією та проходження радянської перевірки на політичну благонадійність, так званої фільтрації, у січні 1946 року повернулася до рідного села. Працювала у місцевому колгоспі. У червні-серпні того ж року пройшла повторну перевірку. Все подальше життя прожила та померла в Олександрівці.

Анастасія Кощій народилася у 1926 році в селі Малополовецьке Великополовецького (нині Фастівського) району на Київщині. Її сім'я зазнала розкуркулення. Закінчила п'ять класів місцевої школи, працювала в колгоспі. 25 травня 1942 року її вивезли на примусову працю. 8 червня потрапила до транзитного табору в місті Реґенсбурґ у землі Баварія, а через два дні - до Швабаху, де працювала на фабриці Гюттлінгера. Після звільнення американською армією її передали радянській стороні. З 22 по 27 червня 1945 року пройшла перевірку у перевірочно-фільтраційному пункті № 285 у місті Моравська-Острава в Чехословаччині (нині Острава в Чехії). Отримала дозвіл на повернення додому і 24 липня 1945 року прибула до рідного села. Працювала на селекційні станції військово-повітряних сил Київського військового округу. У вересні 1945 року пройшла повторну перевірку. До жовтня 1956 року перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ, як звільнена американською армією, а отже — потенційно підозріла для радянської влади. Подальша доля невідома.

Валентина Ожимова народилася у 1925 році в селищі Амур-Піски (нині в складі міста Дніпро). Закінчила чотири класи місцевої школи. 10 травня 1942 року її вивезли на примусову працю до Швабаху, де працювала на фабриці Гюттлінгера. З квітня 1944 року працювала у фермерському господарстві в сусідньому селі Вальперсдорф. Після звільненна американською армією її передали радянській стороні. Пройшла перевірку в місті Різа у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому і 9 серпня 1945 року прибула в Амур-Піски. Через рік пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.

Галина Іванова народилася у 1926 році в Амур-Пісках. Закінчила сім класів місцевої школи. 10 травня 1942 року її вивезли на примусову працю до Швабаху, де працювала на фабриці Гюттлінгера. Після звільненна американською армією її передали радянській стороні. Пройшла перевірку в таборі № 278 в Бреслау (нині Вроцлав у Польщі). Отримала дозвіл на повернення додому і в серпні 1946 року прибула в Амур-Піски. У лютому 1947 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.

Галина Вітер народилася у 1923 році в селі Сидори Великополовецького (нині Білоцерківського) району на Київщині. Закінчила дев'ять класів місцевої школи. 28 травня 1942 року її вивезли на примусову працю до Швабаху, де працювала на фабриці Гюттлінгера. Після звільненна американською армією її передали радянській стороні. Пройшла перевірку в Різі. Отримала дозвіл на повернення додому і 28 вересня 1945 року прибула до рідного села. Працювала дільничною інспекторкою Держстраху в Гребінківському районі. У січні 1947 року пройшла повторну перевірку. До грудня 1956 року перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ. Згодом вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове – Барбара. На початку 1990-х років мешкала в місті Боярка. Подальша доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Кацвайлер, земля Рейнланд-Пфальц
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_510
Напис на звороті:
Любучка! Завжди, як місяць засяє в вечірню пору І тихо мов в душу мені зазирне згадаю моя Люба все те минуле згадаю, не можливо, а справді згадаю тебе відповідь на твоє побажання Fila Husezka Katzweiler 6/ХII-[19]43 р. Німеччина
Неідентифікований чоловік
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_511
Печатка на звороті:
Handwerkliche-Lichtbild
                            Photographie der Ftaiz 
                            Jak. F[нечитабельно] Kuse
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_512
Напис на звороті:
На память сестрі Васелині посм[отри] на лічность своеї сестри і буде тобі память храни її навсігда Васелині от Каті
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_513
Напис на звороті:
Напамять Аничке Ф от Лины Ж. Во время совместного перебывания в Германии 4/IX [19]43 г.
Напис адресовано Анні Фесенко. Вона народилася у 1924 році в селі Слоут Глухівського (нині Шосткинського) району на Сумщині. У 1942-1945 роках працювала паяльницею на виробництві електричних ламп Карла Лінке в місті Гроссбройтенбах у землі Тюрингія, жила в таборі для "східних робітниць". Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 256 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Подальша доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_514
Напис на звороті:
На добрую и долгу[ю] память Нюри Ф. от Гришии П. Во время проведения свое[й] юной жизни в Германии 26/IX-[19]43 г.
Напис адресовано Анні Фесенко. Вона народилася у 1924 році в селі Слоут Глухівського (нині Шосткинського) району на Сумщині. У 1942-1945 роках працювала паяльницею на виробництві електричних ламп Карла Лінке в місті Гроссбройтенбах у землі Тюрингія, жила в таборі для "східних робітниць". Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 256 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Уляна Головач та неідентифікований чоловік
село Слоут, Глухівський (нині Шосткинський) район, Сумська область
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_515
Напис на звороті:
На долгую и добрую память подруги Анні Ф. от подруги Олі Головач
                            Анна. Оля подругі 10.06.[19]45 г.
Уляна (Оля) Головач народилася у 1923 році в селі Слоут Глухівського (нині Шосткинського) району на Сумщині. У 1942-1945 роках працювала на виробництві електричних ламп Карла Лінке в місті Гроссбройтенбах у землі Тюрингія. Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 256 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Анні Фесенко. Вона народилася у 1924 році в Слоуті. У 1942-1945 роках працювала паяльницею на виробництві електричних ламп Карла Лінке в Гроссбройтенбасі, жила в таборі для "східних робітниць". Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла так звану фільтрацію в таборі № 256 в Цайтхайні. Подальша доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник
—
Гроссбройтенбах, земля Тюрингія
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_516
Напис на звороті:
На довгую і добрую память подрузі Ані від друга Борі  ̶п̶і̶д̶  фотографіровався під час життя в Германії в городі Грос[с]бройтенб[ах] 8/VI - [19]45 р. [підпис]
Напис адресовано Анні Фесенко. Вона народилася у 1924 році в селі Слоут Глухівського (нині Шосткинського) району на Сумщині. У 1942-1945 роках працювала паяльницею на виробництві електричних ламп Карла Лінке в місті Гроссбройтенбах у землі Тюрингія, жила в таборі для "східних робітниць". Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 256 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Подальша доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_517
Напис на звороті:
Фот[о] от друга Миши Васильовича. До подруги Нюри Фесенко 22/6 - [19]44 г. [підпис]
Напис адресовано Анні Фесенко. Вона народилася у 1924 році в селі Слоут Глухівського (нині Шосткинського) району на Сумщині. У 1942-1945 роках працювала паяльницею на виробництві електричних ламп Карла Лінке в місті Гроссбройтенбах у землі Тюрингія, жила в таборі для "східних робітниць". Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 256 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Любов Піскун
село Маловодяне, Долинський (нині Кропивницький) район, Кіровоградська область
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_518
Напис на звороті:
На долгую добрую память Ані від Піскун Люби Під час перебування в Германії Мій Адрес Кіровоградська Обл. Долінський Район. Станція Долінська Село Мало-Водяно Получить Піскун Любі І.
Любов Піскун народилася у 1926 році в селі Маловодяне Долинського (нині Кропивницького) району на Кіровоградщині. Закінчила п'ять класів місцевої школи. 21 серпня 1943 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Гольдісталь у землі Тюрингія. Працювала на лісопильному заводі Карла Мюллера. Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. Пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 265 у місті Герліц у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому і прибула до Маловодяного. У квітні-вересні 1946 року пройшла повторну перевірку. У 1946-1950 роках працювала в Долинській філії перевезення пошти. До 1957 року перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Вийшла заміж і виїхала до Керчі в Криму, де й померла.

Напис адресовано Анні Фесенко. Вона народилася у 1924 році в селі Слоут Глухівського (нині Шосткинського) району на Сумщині. У 1942-1945 роках працювала паяльницею на виробництві електричних ламп Карла Лінке в місті Гроссбройтенбах у землі Тюрингія, жила в таборі для "східних робітниць". Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 256 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Анастасія Плетенюк
село Великі Трояни, Ульяновський (нині Голованівський) район, Кіровоградська область
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_519
Напис на звороті:
На добрую память подруги Ані від Плетенюк Настасі Кирилової Ніколаївської Обл. Гайворонський р-н село В-Трояни 3/III-1945 року
Анастасія Плетенюк народилася у 1926 році в селі Великі Трояни Ульяновського (нині Голованівського) району на Кіровоградщині. Закінчила сім класів місцевої школи. 23 серпня 1943 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Гольдісталь в землі Тюрингія. З 3 вересня 1943 року працювала на лісопильному заводі Карла Мюллера. Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 18 по 28 липня 1943 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 265 у місті Герліц у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому і 24 серпня 1945 року прибула до Великих Троянів. У березні 1946 року пройшла повторну перевірку. До 1957 року перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена американською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. У 1946-1958 роках працювала в колгоспі. Вийшла заміж і змінила прізвище на чоловікове - Колесник, згодом подружжя виїхало з села для роботи у промисловості. На початку 1990-х проживала в місті Ватутіне (нині Багачеве) на Черкащині. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Анні Фесенко. Вона народилася у 1924 році в селі Слоут Глухівського (нині Шосткинського) району на Сумщині. У 1942-1945 роках працювала паяльницею на виробництві електричних ламп Карла Лінке в місті Гроссбройтенбах у землі Тюрингія, жила в таборі для "східних робітниць". Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 256 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Уляна Головач
село Слоут, Глухівський (нині Шосткинський) район, Сумська область
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_520
Напис на звороті:
На память Нюри от Олі Головач Під час перебування в Германии 24.5.[19]45.
Уляна (Оля) Головач народилася у 1923 році в селі Слоут Глухівського (нині Шосткинського) району на Сумщині. У 1942-1945 роках працювала на виробництві електричних ламп Карла Лінке в місті Гроссбройтенбах у землі Тюрингія. Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 256 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Анні Фесенко. Вона народилася у 1924 році в Слоуті. У 1942-1945 роках працювала паяльницею на виробництві електричних ламп Карла Лінке в Гроссбройтенбасі, жила в таборі для "східних робітниць". Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла так звану фільтрацію в таборі № 256 в Цайтхайні. Подальша доля невідома.
Неідентифікований примусовий робітник
село Слоут, Глухівський (нині Шосткинський) район, Сумська область
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_521
Напис на звороті:
На довгу й незабутьню пам'ят[ь] Анні від Феді. Фото [в] часи перебування в Германії, 24/V. [19]45 року [підпис]
Напис адресовано Анні Фесенко. Вона народилася у 1924 році в селі Слоут Глухівського (нині Шосткинського) району на Сумщині. У 1942-1945 роках працювала паяльницею на виробництві електричних ламп Карла Лінке в місті Гроссбройтенбах у землі Тюрингія, жила в таборі для "східних робітниць". Звільнена американською армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. З 26 червня по 13 липня 1945 року пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 256 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Катерина Пронь
село Михайлівка, Котелевський (нині Полтавський) район, Полтавська область
Філлінген-Швеннінген, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_522
Напис на звороті:
На довгу пам'ять подрузі германських років Кривко Ніні від Каті Пронь г. Швеннінген 14/II - [19]44 р.  Ти фото в міня просіш скажи же для чево Его порвеш і бросіш и больши нічево но твою прозьбу исполняю Беру перо тебе пишу всего хорошого жилаю незабивай міня прошу [підпис]
Катерина Пронь народилася у 1925 року в селі Михайлівка Котелевського (нині Полтавського) району на Полтавщині. Закінчила вісім класів місцевої школи. 12 травня 1943 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Філлінген-Швеннінген у землі Баден-Вюртемберг. Там працювала на годинниковій фабриці Мюллера-Шлєнкера. Звільнена французькою армією у квітні 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. Пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 253 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому і 1 вересня 1945 року прибула до Лохвиці. У серпні 1946 року пройшла повторну перевірку. На початку 1990-х років жила в Полтаві. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Ніні Кривко. Вона народилася у 1925 році в містечку Лохвиця (нині Миргородського району) на Полтавщині. Закінчила сім класів місцевої школи. Впродовж одного року навчалася у медичній школі. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила до транзитного табору в місті Бітіггайм-Біссінген у землі Баден-Вюртемберг, потім - у Філлінген-Швеннінген. Там працювала на годинниковій фабриці Мюллера-Шлєнкера. Звільнена французькою армією у квітні 1945 року. Через чотири місяці її передали радянській стороні. Пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 253 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому і 1 жовтня 1945 року прибула до Лохвиці. У січні 1946 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Галина Таран
—
Філлінген-Швеннінген, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_523
Напис на звороті:
На довгу і незабутню згадку Ніні Кривко від Галі Таран під час перебування в Германії г. Швенінген 29/I - [19]44 р.
Печатка:
Foto Brotz E717
Галина Таран народилася у 1921 році в селі Тарасівка (регіон встановити не вдалося). З жовтня 1942 по квітень 1945 року працювала на годинниковій фабриці Мюллера-Шлєнкера в місті Філлінген-Швеннінген у землі Баден-Вюртемберг. Звільнена французькою армією. Подальша доля невідома.

Напис адресовано Ніні Кривко. Вона народилася у 1925 році в містечку Лохвиця (нині Миргородського району) на Полтавщині. Закінчила сім класів місцевої школи. Впродовж одного року навчалася у медичній школі. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила до транзитного табору в місті Бітіггайм-Біссінген у землі Баден-Вюртемберг, потім - у Філлінген-Швеннінген. Там працювала на годинниковій фабриці Мюллера-Шлєнкера. Звільнена французькою армією у квітні 1945 року. Через чотири місяці її передали радянській стороні. Пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 253 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому і 1 жовтня 1945 року прибула до Лохвиці. У січні 1946 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.
Примусова робітниця Ніна Кривко
містечко Лохвиця (нині Миргородський район), Полтавська область
Філлінген-Швеннінген, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_524
Напис на звороті:
в Германії г. Швеннінген 14/II - [19]44 р.
Ніна Кривко народилася у 1925 році в містечку Лохвиця (нині Миргородського району) на Полтавщині. Закінчила сім класів місцевої школи. Впродовж одного року навчалася у медичній школі. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила до транзитного табору в місті Бітіггайм-Біссінген у землі Баден-Вюртемберг, потім - у Філлінген-Швеннінген. Там працювала на годинниковій фабриці Мюллера-Шлєнкера. Звільнена французькою армією у квітні 1945 року. Через чотири місяці її передали радянській стороні. Пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 253 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому і 1 жовтня 1945 року прибула до Лохвиці. У січні 1946 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Філлінген-Швеннінген, земля Баден-Вюртемберг
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_525
Напис на звороті:
На довгу і незабутню згадку Ніні Кривко від Мілі і Марфуші під час перебування в Германії г. Швен[н]інген 29/I - [19]43 р.
Напис адресовано Ніні Кривко. Вона народилася у 1925 році в містечку Лохвиця (нині Миргородського району) на Полтавщині. Закінчила сім класів місцевої школи. Впродовж одного року навчалася у медичній школі. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила до транзитного табору в місті Бітіггайм-Біссінген у землі Баден-Вюртемберг, потім - у Філлінген-Швеннінген. Там працювала на годинниковій фабриці Мюллера-Шлєнкера. Звільнена французькою армією у квітні 1945 року. Через чотири місяці її передали радянській стороні. Пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 253 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому і 1 жовтня 1945 року прибула до Лохвиці. У січні 1946 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Філлінген-Швеннінген, земля Баден-Вюртемберг
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_526
Напис на звороті:
На довгу пам'ять Ніні від Галі під час перебуваня в Германії дарила в неділю 30/VII 1944 р. Галя+Ніна 
Печатка:
Foto-Mauthe 10 Jan 1944 [нечитабельно]ген
Напис адресовано Ніні Кривко. Вона народилася у 1925 році в містечку Лохвиця (нині Миргородського району) на Полтавщині. Закінчила сім класів місцевої школи. Впродовж одного року навчалася у медичній школі. 29 вересня 1942 року її вивезли на примусову працю. Спершу потрапила до транзитного табору в місті Бітіггайм-Біссінген у землі Баден-Вюртемберг, потім - у Філлінген-Швеннінген. Там працювала на годинниковій фабриці Мюллера-Шлєнкера. Звільнена французькою армією у квітні 1945 року. Через чотири місяці її передали радянській стороні. Пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 253 в місті Цайтхайн у землі Саксонія. Отримала дозвіл на повернення додому і 1 жовтня 1945 року прибула до Лохвиці. У січні 1946 року пройшла повторну перевірку. Подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_527
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_528
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_529
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_530
Група неідентифікованих французьких військовополонених
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_531
Напис на звороті:
Напамять от французов от хороших камератов в Германии Ани [нерозбірливо]
Неідентифіковані примусові робітниці
Харків
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_532
Напис на звороті:
На память сестричке Надичке от Ани незабываимая тебя прошу хранить и помнить свою сестру Это моя подруга Дуся с Харькова с которой я дружу 13/VIII - [19]44 г. воскресенье
Неідентифіковані примусові працівниці та солдати Червоної армії
—
—
1945
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_533
Напис на звороті:
Моя личность после освобождения 1945 года в мае месяце фотогр. во время работы со своими хорошиими товарищами [пошкоджено]лий Николай [пошкоджено]ла Аня Тося
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_534
Неідентифікована примусова робітниця
—
Барум, земля Нижня Саксонія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_535
Напис на звороті:
На долгою вечную памя[ть] Гали от Дуси в дни знакомст[ва] 13.12.[19]42 г. Barum [підпис]
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_536
Напис на звороті:
Надолгу незабутною пам'ять другу Вані от Оли. Пидчас перебування  ̶в̶ ̶Г̶е̶р̶м̶а̶н̶и̶й.  Прошу хранить или назад возвратить. 13.I.[19]44 г.
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
Фрідріхсдорф, земля Гессен
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_537
Напис на звороті:
12.10.[10]43 р. Köppern.
Неідентифікована примусова робітниця
—
Фрідріхсдорф, земля Гессен
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_538
Напис на звороті:
На довгу незабутну пам'ять любимі[й] сестричечкі Ніночці від сестричечки Олі!!!.. Когда - умру, когда скончуся, когда нестанет здесь міня тогда возмі ти фото в руки і гордо вспомни про меня. Любиш храні а не любиш то порві. Під час перебування в Германії в Köppern. 3/VII - [19]43 р. 3-12-[19]43.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Фрідріхсдорф, земля Гессен
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_539
Напис на звороті:
На довгу незабутну пам'ять любимі[й] сестричкі Ніни від Олі. під час перебування в Германій 20.8.[19]44 г. Köppern.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_540
Напис на звороті:
На долгою і доброю згадку дорогім і любимім сестрам: Олічкі і Ніночкі від систричок Ліди і Дунічки. Даріли на вечно храніть до встречно. Дарім тому кого уважаїм. Дарили під час нашої встречі в Чужині з Дусьою. Дарю навечно люблю сірдечно. Ліда + Дуся + Оля + Ніна - систрички.
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_541
Напис на звороті:
На пам'ять дорогій Ніночці від Люби С. 9/VII - [19]43 г.
Примусовий робітник Борис Чалик
—
Зуль, земля Тюрингія
1942
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_542
Напис на звороті:
Deutschland
                            Suhl in/Th.
                            August 1942 г.
                            
                            Boris Tschalieck
                            
                            Робота на вагоне 
                            
                            19 Alter Мой Borinka
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Мальхов, земля Мекленбург-Передня Померанія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_543
Напис на звороті:
На долгу и незабуваемую память дорогой подруги Шури М. от Марусі К. в час переживан[н]я в Германии в городи Мальхов. Шура храни нетеряй про меня незабувай  Маруся К. Шури М. друзя
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_544
Напис на звороті нечитабельний
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_545
Напис на звороті:
На довгу і незабутню пам'ять дорогому другові Миті від Галі від час перебування у Германії Невже настане та година, що вигорить вся зимля, нивже  настане та хвилина, що ти забудеш за міня Дарю у вівторок у половині дивятої 14/XII - [19]43 р. Галя Миті.
Примусова робітниця Ганна Ганджа з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_546
Напис на звороті:
Напам'ять систрі Карпенко Варці Ваксей[овій] від Ганджі Гані Павлової.
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_547
Напис на звороті:
Напамять тат[ові] і мамі сестрич[ці] [від] полі івані[вни]
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Лейпціг, земля Саксонія
1943
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_548
Напис на звороті:
Дарую я цю фот[о]грфію на долгую і незабуваюшчу пам'ят[ь] своїй сестри Полі від сестри Галі пічас перебування на роботи в Германії Твоя сестра Гала. 4/III 1943 року. Foto. Haubold Liebertwolkwitz Teichmannstraße 22
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_549
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_551
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_552
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивкою "OST"
—
—
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_553
Напис на звороті:
М.
Примусова робітниця Мотя Грудіна
—
Царрендорф, земля Мекленбург-Передня Померанія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_554
Напис на звороті:
На долгую й вечную пам'ять своєй родной и любимой сестричке Дусичке от сестрички Мотічки. Дарю тому, кто рад серцю моему. Дарила під час перебування в Германії село Цагрендорф. Кого люблю, тому й дарю. Нравиться храні, не нравіться порві. Під час перебування в Германії пробувши 9 місяців Грудина Мотя 9.2.44 г. Дуся
Мотя Грудіна (ліворуч) та неідентифікована примусова робітниця
—
Царрендорф, земля Мекленбург-Передня Померанія
1944
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_555
Напис на звороті:
Фотографірувалась 6/II-1944 г. подруга Вера і Мотя
Примусова робітниця Єфросинія Онушко з нашивкою "OST"
село Липняжка, Добровеличківський (нині Новоукраїнський) район, Кіровоградська область
Оснабрюк, земля Нижня Саксонія
—
з колекції ГО "Після тиші"
архівний індекс AS_1_556
Напис на звороті:
2289
                            Frosja Onuschko
                            20. 4. 1925
                            Dorf Libnjaschka
                            Kreis Kirowgrad
                            Dorf Libnjaschka
Єфросинія Онушко народилася у 1925 році в селі Липняжка Добровеличківського (нині Новоукраїнського) району на Кіровоградщині, рано осиротіла. У 1938-1941 роках проживала в Одесі. Потім повернулася до Липняжки і працювала у громадському господарстві № 35. 9 липня 1942 року її вивезли на примусову працю. Потрапила до міста Оснабрюк у землі Нижня Саксонія. З 20 липня 1942 по 31 березня 1945 року працювала на автомобільному заводі Вільгельма Карманна. Жила в общинному таборі "Мартіні". Звільнена британською армією 3 квітня 1945 року. Згодом її передали радянській стороні. Пройшла перевірку на політичну благонадійність, так звану фільтрацію, в таборі № 248 у місті Штеттін (нині Щецин у Західнопоморському воєводстві, Польща). Отримала дозвіл на повернення додому і 2 грудня 1945 року прибула до Липняжки. Того ж місяця пройшла повторну перевірку. Згодом виїхала до міста Сухумі в Грузії. До 1955 року перебувала на оперативно-довідковому обліку КДБ як звільнена британською армією, а отже – потенційно підозріла для радянської влади. Подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітниці у вишитих сорочках
село Нове Село
Гамбург
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_1
Напис на звороті:
                        Ішчук Марії на догою і не забутьню память від Загоруіко Ани під час перебування в німечині г. Гамбургу на фанерні фабриці 18 го 44 року / VII вівторок с. нове село
                        
                        Марія
                        когда ми будемо в розлуке забудете
                        Марія
                        проміня тоді
                        Марія
                        в руки і вспомните
Примусові робітники Михайло Темченко (праворуч) та, ймовірно, Іван Любка
Смілянський (Роменський) район, Сумська область
Гердорф, земля Рейнланд-Пфальц
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_2
Напис на звороті:
На пам'ять Любці Івану А. від Темченка Михайла Ф. в час перебування в Германії 20/VIII - 44 року. [підпис]
                        

ця фотографія стала джерелом для однієї з наших історичних розвідок
Неідентифіковані примусові робітниці з нашивками "OST"
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_3
Напис на звороті:
Куйб […] 
                            […] далекой
                            6 сотня
                            Александра Илинична
                            Кропивниц
                        
Портрет примусової робітниці Льолі Кононенко
—
—
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_4
Напис на звороті:
На долгую доброю память [закреслено чорним маркером — Маряну Николину] от Лели Кононенко во время перебывании в Германии. фотографир. 17.12.1942 г. подарила 4.6.1943 г.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_5
Неідентифікована примусова робітниця
—
Інгольштадт, земля Баварія
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_6
Напис на звороті:
На довгою і не забутнюю память свої хороші подругі Фені от подруги Галі під час перебування в Німеччині в г. Інгольштаді 28/X 43 р. 
                            Феня 
                            Єслі скончиш курс ти забудеш друзей і міня тогда возьмеш ти фото в руки [...] кто в [...] тібя 
                            Галя
                            фото от Галі до Фені
                        
Примусова робітниця Люся Гавриш
—
—
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_7
Напис на звороті:
На долгую и добрую память родненькой Мамочке и сестриченьки Нинуське от Вашей дочери и сестры Люси Гавриш. Во время жизни в Германии — Храните копию 11/VII.43 г.
Напис синьою ручкою:
ф 7 2025 Ретр. портр. 24/30 1 шт [...] 13/18 1шт
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
—
—
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_8
Напис на звороті:
На память Вані від Галі 
                            [...] німецька неволя
                            I. VIII. 43 г.
                        
Примусова робітниця Наталія Єременко
—
Людвігсбург, земля Баден-Вюртемберг
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_9
Напис на звороті:
На долгую и добрую память Марусечке! От Єременко Наталии во время переживания в Германии г. Людвиксбург! 
                            Дарю тебе свое фото
                            Цвити цвити как роза
                            цвити не унывай 
                            в каком краю не будишь
                            и про меня не забывай! 
                            Люблю и незабуду!
                        
Портрет неідентифікованої примусової робітниці
—
—
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_10
Напис на звороті:
На долгою и доброю память систрички Наде от систрички Раички во время переживаня в великой Германий
                            Ровно 15 лет. Надечка не забуть меня. Надечка+Раичка
                            Фото 1944 г. 4/XII Друзя 
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
Артемівськ (Бахмут), Донецька область
Фельберт, земля Північний Рейн-Вестфалія
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_11
Напис на звороті:
[...]
                            Дорогой, любимой мусечке [...]
                            в Германии по [...] г. Фельберт 20.VI.43 г.
                            от Нюра Кравченко. Украина г. Артемовск Ул. Кирова 30
                            Дорогая Мусечка!!!
                            Не гнись под тяжелым ударом судьбы
                            [...] вишы людских осуждений,
                            С победой ты выйдеш всегда из беды
                            И мир пред тобой покорится
                            Знай, что счастье лишь нет у того,
                            то его неумеет добыть.
                            Муся! Смотри и вспоминай
                            житуху в Германии. Вспоминай наши слезы,
                            тяжолую работу бессонные ночки, когда [...]
                            [підпис]
                        
Неідентифіковані примусові робітниці у фотостудії
—
Штюлінген, земля Баден-Вюртемберг
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_12
Напис на звороті:
На довгу и незабутню згадку свої подрузі Галі від Галі
                            Під час перебування в Німеччині в селі Штюлінген Шраубенфабрік
                            Чорный ворон выпел воду, берег з берегом сошлись, 
                            Ах зачем моя подружка
                            Мы стобою разошлись
                            Часы стучат а я страдаю
                            Сижу одна на едене
                            Тебя я Галя вспомінаю 
                            Что й ты в далекой стороне.
                            Гале вид Гали
                            Галя+Галя-друзья
                            31/III-43 р. [підпис]
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
—
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_13
Напис на звороті:
На довгу і низабутню пам'ять своїй дорогі систриці під час перебування в Германії
                            15/II-44 р.
                            твоя сестра Саша
                        
Портрет неідентифікованої примусової робітниці
—
—
1945
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_14
Напис на звороті:
Напамять Толе и Дине от Александры и от Сергея Браташева во время [...]
                            1945 г.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці у саду
—
—
1943–1945
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_15
Напис на звороті:
Память нашей жизни в Германии с 10/XI-1943 года по 10/IX-1945 год.
                            [...] 
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Шонефельд
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_16
Напис на звороті:
На довгу пам'ять дорогій земляці Полі від Галі
                            Поля скоро скоро нас розлуще ета дальняя страна ми дадим друг другу руки і простімся на всігда. 
                            Перебування в Германії лагері Шонефельд 
                            21/8 - 44 р. 
                            Полі від Галі
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
село Танське, Бабанський район, Київська область
Відень, Австрія
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_17
Напис на звороті:
Коли настане час розлуки
                            Коли небуде тут мене, 
                            Тоді візьми це фото в руки,
                            І спомни хто вважав тебе. 
                            
                            На довгу згадку хорошій подрузі Галі від Найчук Марфуші підчас перебування в Австрії г. Відні
                            Київська обл. Бабанський р-н. село Танське
                            18/XI-44 р.                            
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Відень, Австрія
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_18
Напис на звороті:
Пишу тобі словами навік залишеться тобі колись подивишся згадаєш що є сестричка в чужій далекій стороні. 
                            Галя С. [підпис] 13/VII 43 р. 
                            
                            На довгу і незабутню память дорогому і родному братіку Колі Сергійовичу від рідної єдиної сестрички Галі С. під час у г. Вена Австрія                          
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_19
Напис на звороті:
Дарю тобі не для фасона
                            Дарю тобі не для краси
                            Дарю для вспоминання 
                            А может быть и для любви.
                            Галя!!!
                            Рости цвети как роза 
                            Рости не унывай в каком краю не будеш меня не забывай!
                            
                            Напам'ять дорогій і вірній подрузі юних років Галі від подруги Наді                         
                        
Неідентифіковані примусові робітниця та робітник
—
Відень, Австрія
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_20
Печатка на звороті:
L. Wolzl, Fotogr., Wien, XII. [...]                     
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Відень, Австрія
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_21
Печатка на звороті:
L. Wolzl, Fotogr., Wien, XII. [...]                     
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_22
Неідентифікована примусова робітниця
—
Кауфбойрен, земля Баварія
1945
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_23
Напис на звороті:
Наталка
                            г. Кауфбоерн
                            Германия
                            1945 год                       
                        
Неідентифікована примусова робітниця (крайня праворуч) з невідомими чоловіками та жінкою
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_26
Напис на звороті:
KOZIEŁ PAWEŁ 
                            TRZYNIEC 309 
                            ŚLĄSK CIESZYŃSKI POLSKA
                            Kozieł Paweł
                            Trzyniec 309                   
                        
Обкладинка фотоальбому примусової працівниці Марії Зайцевої
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_30
Напис на звороті:
[...]
                            Ново-Маяченська
                            Янчуковска Надежда [...] 
                            Федченко Марфа                   
                        
Портрет примусової працівниці Марії Зайцевої
—
—
підписана в 1953
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_1
Напис на звороті:
взгляни и вспомни кому, кому перевел жизнь в молодых годах. Саша уважаешь храни, а нет то порви 
                            На память мужу от жены Муси 
                            20/VI-53 г. [підпис]               
                        
Марія Зайцева (праворуч) та неідентифікована примусова робітниця
—
Гальберштадт, земля Саксонія-Ангальт
1945
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_2
Напис на звороті:
10 августа 1945 г. 
                        город Гальберштадт
                        [підпис]             
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітники
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_3
Напис на звороті:
Напамять дорогій подругі Мані от Ніни Каплун Гельмшет 11/VII 43    
                        
Неідентифіковані примусові робітниці та робітник
—
—
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_4
Напис на звороті:
В память Марусі від Дори Шенкарецької в часи перебування Германії. 

                            22:20 IX-44 р.
                            
                            Дора+Маруся.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_5
Напис на звороті:
Маруси Зайцевой от Марии Чистяковой 
                            Во время разлуки. 
                            Гельмштедт 15/VIII-44 г.                            
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_6
Напис на звороті:
На память подрузі Мані Зайцевій від подруги Ліди. В час перебування в Німеччині в Helmstedtі
                            25/VIII-44 року                          
                        
Неідентифікована примусова робітниця з дітьми
—
—
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_7
Напис на звороті:
[...]
                            August 1943                          
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_8
Напис на звороті:
Маруси от Тоси 
                            проживающие в месте в Германии г. Гельмштедт [...] греми огнем сверкай нуждой и горем 
                            25/VIII-44                          
                        
Примусова робітниця Віра Красс
—
—
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_9
Напис на звороті:
В дни тяжелой жизни в Германии 
                            в дни огненных годов
                            На маленькое воспоминание обо мне
                            Малоизвестному, по искреннему другу Маничке от Веры Красс
                            12/VII-44 г.                        
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_10
Напис на звороті:
На згадку своєму другу Олексу!
                            Під час перебування в Германії в Городі Гельмштедт 
                            27/II 1944 р.                        
                        
Неідентифікована примусова робітниця та робітник
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
1945
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_11
Напис на звороті:
На долгою доброю память олі от Ніни [...] під час пирибування в германії в городі Гельмстеті
                            1/10 45
                            Ніна+Коля
                            Оля                      
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_12
Напис на звороті:
На згадку Мані від Наді
                            28/X 43.                    
                        
Неідентифікована примусова робітниця та робітник
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_13
Напис на звороті:
На згадку Мані Зайцевой од Наді Мальченко під час перебування в городі Гельмштеді Германії                    
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_14
Напис на звороті:
Для згадки з житя одного лагеря Гельмштета Марії Зайцевій від Соні М. 
                            15/VIII 44
                            Підчас розлуки      
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
1944
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_15
Напис на звороті:
На долге вспомынання дорогой подруге Маничке от Наде Мальченко
                            Пид час тяжкого переживання в Германії в г. Гельмштедт.
                            25/ІІ 1944 года    
                        
Примусова робітниця Надія Мальченко
—
Гельмштедт, земля Нижня Саксонія
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_16
Напис на звороті:
На згадку Мані Зайцевой од Наді Мальченко під час перебування в Германії в городі Гельмштеді
                            13/VII 43.   
                        
Марія Зайцева (ліворуч) та неідентифікована примусова робітниця
—
—
1946
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_17
Напис на звороті:
На память вечную дорогой сестричке Вере от сестры Маруси: любиш храни, а не любиш порви
                            не тогда смотри, когда вспомниш, а вспомни, тогда посмотри
                            8/V-1946 [підписи]   
                        
Марія Зайцева (ліворуч), неідентифікована примусова робітниця та невідомі чоловіки
—
Гальберштадт, земля Саксонія-Ангальт
1945
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_18
Напис на звороті:
Во время освобождения 1945 года. 
                            город Гальберштадт. 
                            [підпис] 
                            10 августа 1945 г.             
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
Каховка, Херсонська область
—
1943
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_19
Напис на звороті:
На добрую и долгую пам'ять подруге Маруси от подруги Маруси в час перебування в Германии. Муся извени что пло[охая фотография] бо другой нету это сомной каховська девочк Оля живу в одной комнате. 
                            18/X 1943 г.   
                        
Неідентифіковані чоловік та жінка
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_20
Неідентифіковані примусові робітниці з юнаком та дитиною
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_21
Примусова робітниця Марія Зайцева
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_22
Неідентифікована примусова робітниця з дитиною
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_23
Марія Зайцева (праворуч) та неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_24
Неідентифікована примусова робітниця з дитиною
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_25
Марія Зайцева (третя праворуч у третьому ряду) та неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_26
Неідентифіковані примусові робітниці з дітьми
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_27
Марія Зайцева (друга праворуч) та неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_A_28
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Дрезден, земля Саксонія
1945
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_31
Напис на звороті:
На довгу згадку посилаю свойм любим родителям свой образ. Не краса [...] А тоска за ридни[й] край Я да[рую] вам на память а ви її зберегайте 

                            14/XII 1945 г 
                            
                            фотографирувалас[ь] в Герм[анії] В Г[о]роді Дрездені 
                            
                            дару[ю] Та[ту] и мамочки братіку куз[...]
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
1945
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_32
Напис на звороті:
На долгую и доброю память дорогой подруге Анушке Буряк от Маруси Пасечник во время нашей жизни в Германии
                            28.2.45
                            
                            Анусичка!
                            Может [не] встретимся больше
                            Ведь судьба [...] [...] 
                            Пусть память тебе останется 
                            Не забудеться личность моя
                            Прошу не забывай меня!!!
                            С приветом Анушке от Маруси
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції Андрія Достлєва
архівний індекс AD_1_33
Напис на звороті замальовано
Примусова робітниця Мокрина Бутенко
селo Хорошки, Лазірківський (нині Лубенський) район, Полтавська область
Лейбніц, земля Штирія, Австрія
1943
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_1
Напис на звороті:
На довгу і незабутню пам'я[ть] Фидоні в час пе[ребу]вання в Австрії в городі Ляйбнітц. 
                            Дарую прошу не рвать і взяти в руки мене згадай. 
                            Бутенко Мокрина і Федоня. 
                            7/VIII - 43 р.             
                        

Мокрина Бутенко народилася у 1912 році в селі Хорошки Лазірківського (нині Лубенського) району на Полтавщині. Працювала у місцевому колгоспі, а під час нацистської окупації – у громадському дворі. 17 листопада 1942 року її вивезли на примусові роботи до Австрії. Працювала на велосипедному заводі братів Ассманів в місті Ляйбніц, земля Штирія. Після приходу Червоної армії, з 26 серпня до 2 вересня 1945 року, пройшла так звану фільтрацію у збірно-пересильному пункті в місті Ясси, Молдова. Після цього отримала дозвіл повернутися додому. Працювала у колгоспі, проживала у рідному селі до початку 1990-х років.
Примусова робітниця Мотя Лега
—
—
1943
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_2
Напис на звороті:
Надовгу ни забутню память свої сусідці Хвидоні від Леги Моті
                            дарила 7 червня 1943 року            
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Австрія
—
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_3
Напис на звороті:
На долгою доброю память Фені от Маруси фабрыка Аасман
                            Австрия             
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1943
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_4
Напис на звороті:
29 MAI 1943
                            
                            Надовгу низабутню память свої дорогії подрузі Хвидоні від Моті
                            коли пирибували в великогермані 
                            дарила 7 червня 1943 року           
                        
Примусовий робітник Лев Валовий
—
Кніттельфельд, земля Штирія, Австрія
—
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_5
Напис на звороті:
Навечну незабутну память для подруги Федоні від друга Лева Валового під час перебуван у Австрій у городі Кінтельфелті фото
                            Лева       
                        
Неідентифікована примусова робітниця з нашивкою "OST"
—
—
1943
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_6
Напис на звороті:
Дарю тобі на згадку свою фотокартку. Хоч бери а не хоч [...] Рідній подрузі Федоні від Галі [...] перебування в чужому краї [...] 43
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
—
Австрія
—
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_7
Напис на звороті:
На довгу і незабутню згадку свої дорогі подрузі Наконечній Фені від Сороки Оксани дарю в чужому краю прошу хранить любить
                            Австрія чужий край Оксана Феня вірні подруги.
                        
Неідентифіковані примусові робітниці
село Райозеро, Лазірківський (нині Лубенський) район, Полтавська область
Австрія
—
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_8
Напис на звороті:
На довгу і незабутню згадку подрузі Марусі [...] від подружки Галі Мужіль під час перебування в Австрії. Коли будеш одна десь далеко 
                            Коли будеш одна [...]
                        

Авторка напису – Ганна Мужіль. Вона народилася у 1925 році в селі Райозеро Лазірківського (нині Лубенського) району на Полтавщині. Закінчила 7 класів місцевої школи. Під час нацистської окупації працювала у громадському дворі. 7 червня 1942 року її вивезли на примусові роботи до Австрії. Працювала на велосипедному заводі братів Ассманів в місті Ляйбніц [Лайбніц], земля Штирія. Після приходу Червоної армії, з 26 серпня до 2 вересня 1945 року, пройшла так звану фільтрацію у збірно-пересильному пункті №199 в місті Кьорменд, Угорщина. 9 жовтня 1945 року повернулася до рідного села. Працювала у колгоспі в Райозері, а також піонервожатою в школі у сусідньому селі Олександрівка.
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
1944
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_9
Напис на звороті не читабельний
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції Тетяни Пастушенко
архівний індекс TP_1_10
Неідентифіковані примусові робітники
Марганець, Дніпропетровська область
Мюнхен, земля Баварія
1944
з колекції Дениса Шаталова
архівний індекс DSH_1_1
Напис на звороті:
На долгую [память] лучшему другу Григорию Бойка 
                            [от] Николая Красноноса 
                            
                            Время нашого перебывания в Германии - г. Мюнхен
                            12 VIII-1944 года.
                            мой адрес
                            [Д]непропетровськая обл.
                            г. Марганец пос. Шевчен[ка] дом № 93 Краснонос
                        

Автор напису - Микола Краснонос. Він народився у 1921 році в місті Марганець на Дніпропетровщині. З березня 1944 року був примусовим робітником у Мюнхені в землі Баварія. Подальша доля невідома.
Неідентифіковані примусові робітники
—
—
1944
з колекції Дениса Шаталова
архівний індекс DSH_1_2
Напис на звороті:
На памить от Бориса и Леонида
                            Прокопенко
                            Гришк[е]
                            
                            Если любишь, храни, а не любишь порви. 
                            На долгую и добрую память [затертий текст] вечно не з[абывае]мому другу
                            [підпис]
                            23.9.[19]44 г.
                            
                            А особено помни своего колегу Трохима. А теперь до свидания. Ваш друг [підпис]
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
Мюнхен, земля Баварія
1945
з колекції Дениса Шаталова
архівний індекс DSH_1_3
Напис на звороті:
На память Грише от Моти
                            27 мая 1945 г. 
                            г. Мюнхен
                            
                            Кричман Алексей Йосипович
                        
Неідентифікований колишній примусовий робітник
—
Яси, Румунія
1945
з колекції Дениса Шаталова
архівний індекс DSH_1_4
Напис на звороті:
На память родителям Мамаше и папаше фот-ся во время переезда с Германии на родину Румыння г. Яссы
                            25/X-45 
                            [підпис] 
                        
Неідентифіковані колишні примусові робітники
—
Яси, Румунія
1945
з колекції Дениса Шаталова
архівний індекс DSH_1_5
Напис на звороті:
На память мамаше от вашего сына Григория
                            фотографировался 23.9.45 года 
                            
                            фотографировался во время формировки в Армии
                            Румыния город Яссы
                        
Неідентифікована примусова робітниця
—
—
—
з колекції Дениса Шаталова
архівний індекс DSH_1_6
Напис на звороті нечитабельний
Неідентифіковані примусові робітниці
—
—
—
з колекції Дениса Шаталова
архівний індекс DSH_1_7
Напис на звороті:
Проходить рік за роком, отак і моло[діс]ть мине, збережи цю [к]арточку напам'ять тоді згадаїш і мене. 

                            На довгу й незабутню пам'ять любимі сестричці В[є]рочці от c. Марусі. с. Козацьке АКудим. 7/X 
                            Вєрочке А.К.
                        

Якщо ви маєте фото примусових робітників та робітниць у нацистській Німеччині та пов’язані з ними історії – напишіть нам.

* У назві проєкту ― оригінальний напис "Під час перебування в Германії", яким часто підписували фото примусові робітники та робітниці у нацистській Німеччині.

ГО Після тиші Rosa Luxemburg Stiftung в Україні
×