В основі виставки – історія примусової робітниці Ганни Пастух (1922–1983) з села Цикова Смотрицького (нині Кам’янець-Подільського) району на Хмельниччині. Упродовж 1942–1945 років вона перебувала на примусовій праці у місті Ґельзенкірхен у землі Північний Рейн-Вестфалія. У жовтні 2022 року команді ГО “Після тиші” вдалося викупити на інтернет-аукціоні її листи, а згодом розшукати додаткову інформацію в українських та німецьких архівах, а також під час відвідин Цикової. У назві виставки — цитата з листа, який Ганна адресувала своїй матері.
Попередня презентація виставки відбулася 20 січня 2024 року в музеї футбольного клубу «Шальке 04» у Ґельзенкірхені.
Упродовж 22 січня – 23 лютого 2024 року вона експонувалася в Науковому парку Ґельзенкірхена.
Упродовж 22 листопада – 14 грудня 2024 року виставка доступна у фойє Філософського інституту Мюнстерського університету.

















Фото – Анна Яценко, ГО “Після тиші”
Публікації:
Beim Heimspiel gegen den HSV: Kostenlose Ausstellung im Schalke Museum – FC Gelsenkirchen-Schalke 04 e.V.
“Aus der Ferne in meine Ukraine”. ISG-Ausstellung: Briefe der Zwangsarbeiterin Hanna Pastuch aus Gelsenkirchen 1942-1943 – Wissenschaftspark Gelsenkirchen
Ausstellung über das Schicksal ukrainischer Zwangsarbeiter – Universität Münster
Над виставкою працювали:
Андрій Усач – дослідник;
Андрій Достлєв – художник, дизайнер;
Дарія Резник – координаторка в Німеччині;
Анна Яценко – координаторка в Україні;
Д-р. Сабіне Кіттель – заступниця директора Інституту міських досліджень Ґельзенкірхена;
Олена Мартинчук – дослідниця;
Вікторія Ейсмунт – літературна редакторка;
Неля Ваховська, Клаудія Дате, Сюзанна Махт – перекладачки;
Ігор Хоркавий – редагування аудіозапису;
Ірина Дуткевич – реставрація фото;
Юліана Драдрах – бухгалтерка.
Дякуємо за допомогу у підготовці виставки: д-р. Оксані Кузьменко, Галині Білоус, Нелі Погоржельській, Наталії Яровій, Любові Журбі, Анні Горобець, Людмилі Корнєєвій, Ганні Ковалевській.
Виставка створена у співпраці з Інститутом міських досліджень Ґельзенкірхена за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.